Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Ця людина виступала на найкращих сценах світу. Італійська Ла Скала, паризький Плеєль, Концертгебау та ще багато мистецьких закладів побачили чудову диригентську роботу українського диригента Дмитра Кравченка. Сьогодні він у лавах закарпатської бригади територіальної оборони захищає Батьківщину.
— Тільки-но почалось широкомасштабне вторгнення росіян до України, я вивіз зі столиці дружину та дітей у безпечне місце на Закарпаття до родичів. Звідти вони уже переїхали до Словаччини. Сам одразу ж пішов до місцевого військкомату та записався до тероборони, — розповідає Дмитро Кравченко з позивним «Диригент». — Я так зрозумів: військові були дещо вражені моїм вчинком, адже не щодня зустрінеш професійного диригента без будь-яких військових навичок, котрий в армії служити хоче.
За спеціальністю, звичайно, посади Дмитру не знайшли, та й не дуже він цим і переймався. Після військової науки та посилених тренувань Дмитро поїхав на передову гнати окупанта з української землі.
— Перше, що вразило — це наші люди, котрі, попри всі навантаження та складнощі, працюють як одне ціле, наче одна дружня сім’я, — каже «Диригент». — Якщо ми так працюватимемо й надалі — повірте, Україна не лише переможе, а й процвітатиме та стане взірцем для інших націй.
Дмитро дуже вдячний музичній спільноті своєї Національної музичної академії та артистам капели «Думка» за підтримку та допомогу. Всі вони ініціювали закупівлю для підрозділу, де проходить службу «Диригент», автомобіль, бронежилети, квадрокоптери та ще багато військового обладнання.
— Радий, що колеги по роботі активно підтримують українську армію і таким чином роблять величезний внесок у нашу спільну перемогу над ворогом, — переконаний Дмитро Кравченко. — Після війни я обов’язково повернуся до звичної своєї роботи, продовжуватиму мистецьку кар’єру та возвеличуватиму Україну по всьому світу.
Цікаво, що Дмитро має вчене звання доцент, а його командир взводу — є професором у своєму виші. «Диригент» жартує, що такий собі мистецький підрозділ закарпатської бригади воює з москалями не гірше від інших. Ну і, звичайно ж, у вільну хвилину не обходиться без музики та пісень.
