ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Як роспропаганда веде війну з волонтерами та гуманітаркою

Прочитаєте за: 10 хв. 13 Травня 2022, 11:35

Українське волонтерство, як явище, є цілком інформативною ілюстрацією ділових спроможностей нашого суспільства, а ще – важливим і цілком реальним фактором успішної боротьби з російською армією. Наш ворог теж це розуміє і вдається до різноманітних заходів, від наклепів до убивств, аби знищити волонтерський рух в Україні, або, щонайменше, дискредитувати його.

Іноді йому вдається досягнути своєї мети.

У прицілі майстрів брехні

Стратегія інформаційного сегмента війни, розв’язаної рф проти нашої країни, має на меті похитнути репутацію України на міжнародній арені, знизити моральний дух нашого війська, посіяти паніку серед цивільного населення, а в підсумку – зламати опір України та підкорити її.

Щоб посіяти розбрат і недовіру у наших лавах, пропагандисти рф використовують те, що їм вдається найкраще – створюють фейки. Волонтерство, як суспільне явище, вже не раз опинялося у прицілі російських майстрів брехні починаючи з 2014 року. «Працювали» по ньому ерефці й у відносно спокійні часи. Приміром, 2020 року, в розпал пандемії COVID-19, запустили побрехеньку, що волонтери безоплатно розповсюджують нібито отруєні медичні маски.

Слід зазначити, що росіяни зробили певні висновки з 2014-2015 років, коли тисячі цивільних українців самоорганізувалися і перетворилися на потужну команду волонтерів, швидко забезпечивши найнагальніші потреби війська. 2022 року роспропаганда відкрила «вогонь» по волонтерах практично одночасно з широкомасштабним вторгненням. Власне, під її прицілом опинилися як українські волонтери, так і гуманітарна допомога з країн Заходу, адже зв’язок між ними цілком очевидний.

Перші масовані інформатаки почалися в березні через повідомлення у соцмережах від різного роду «свідків», про привласнення гуманітарної допомоги, отриманої від західних друзів. Серед інформпродуктів на цю тему найвідомішим, мабуть, став «вкид» про торговельну мережу АТБ, яка нібито перепродувала продукти, отримані з Польщі. На жаль, українські медіа, у гонитві за рейтингами, в цій ситуації явно підіграли ворогу: тих, хто підхопив фейк, було вдесятеро більше, ніж тих, хто опублікував повідомлення про його спростування (3260 проти 360 повідомлень).

 

З іншого боку, пересічних посполитих, як завжди, більше цікавила негативна інформація – так, на окремих ресурсах фейк прочитало 70 тисяч читачів, а його спростування – 5 тисяч.

Тут можна було б додати, що попит породжує пропозицію, якби не одне «але» – ботоферми противника активно просували цю фейкову новину у соцмережах.

 

Фейкомети проти «Азова»

Зазвичай, кожен виготовлений пропагандою ерефців фейк має на меті завдати шкоди декільком цілям одночасно. Такий підхід чітко прослідковується й у інформпродуктах роспропу, присвячених гуманітарно-волонтерській тематиці.

Ось декілька прикладів.

1.На початку квітня прокремлівські телеграм-канали звинуватили у розкраданні гуманітарки українську владу Мелітополя та «українських нацистів», тобто захисників Маріуполя і, зокрема, заводу «Азовсталь».

 

Сюжет цього фейку побудовано на таких фактах: російські загарбники, які на той момент вже перебували у місті, відібрали гуманітарну допомогу, надіслану українською владою, та продавали її місцевим мешканцям. У такий спосіб злочинні «заслуги» своїх «воєнних» російські пропагандисти спроєктували на українських військовослужбовців.

2.У 20 числах квітня, в піковий момент переговорів щодо надання Україні важкого озброєння, колишній радянський розвідник та однокашник путіна заявив, що зброя та урядова гуманітарна допомога, яку нам постачають іноземні партнери, є предметом корупції та розкрадаються. Цю заяву було широко розповсюджено через соцмережі, проте особливого ефекту вона не справила – рішення про збільшення допомоги ОВТ все одно було ухвалено нашими партнерами.

3.19 квітня росіянами сфабриковано фейк про те, що  бійці «Азову» обстріляли гуманітарну колону в Маріуполі. Українські фахівці проаналізували відео, оприлюднене полком «Азов» і на основі якого було створено фейк. Виявилося, що на ньому було чітко зафіксовано – українські воїни обстріляли цивільні авто через те, що на них пересувалися російські військові.

 

4.На початку травня ще один постріл «дуплетом» по захисниках Маріуполя та гуманітарці: у черговій побрехеньці було заявлено, що батальйон «Азов» нібито вимагає обміняти «15 заручників на тонну гуманітарки».

5.У середині квітня спростовано ще один фейк, спрямований на дискредитацію міжнародної підтримки України. У ньому йшлося про нібито припинення постачання гуманітарної допомоги на Одещину румунським відділенням Червоного Хреста. Тут акцент знову було зроблено на крадіжках продовольства та медикаментів чиновниками Одеської ВА.

Загалом, за минулі місяці війни українські факт-чекери (зокрема на ресурсі StopFake) щоденно фіксують від трьох до п’яти продуктів роспропаганди, спрямованих проти України. На жаль, наразі не має окремої вибірки чисельності фейків щодо волонтерства та гуманітарки, однак лиш побіжний огляд інформаційних стрічок показав щонайменше чотири десятки «продуктів» такої тематики (для порівняння: про перепродаж Україною іноземної зброї – лише три), тобто, наразі про них роспропаганда видає один фейк на два дні. Така інтенсивність свідчить – росія досить серйозно ставиться до дискредитації як українців-волонтерів, так і міжнародної гуманітарної допомоги, які суттєво підживлюють національний спротив агресору. Противник упевнено зараховує їх у розряд важливого джерела матеріально-технічного забезпечення Сил оборони країни.

Всеукраїнська воєнна толока + підтримка влади

Восьмирічна практика війни з рф, підказує – чим більше інформаційно-пропагандистського шуму довкола якоїсь проблеми, тим важливішим для рф є предмет атаки.

Слід відзначити, що росіяни не даремно вживають масованих атак проти волонтерства та гуманітарної допомоги. З перших днів війни і до початку травня в Україну із закордону надійшло понад 304 тисячі тонн «офіційної» гуманітарної допомоги, тобто такої, що надається іноземними органами влади та міжнародними організаціями. Це насправді унікальний і неоціненний факт міжнародної підтримки в умовах жорстокої війни з кривавою російською тиранією. Ми вже належно оцінили цю допомогу і глибоко вдячні світовій спільноті за таку потужну підтримку.

Проте, нам не слід скидати з рахунків внутрішній український волонтерський рух,  допомогу від бізнесу та простих громадян, яка також є значною і закриває чимало потреб Сил оборони, а також переселенців та біженців. Це справжня всеукраїнська толока, у якій з перших днів війни беруть участь мільйони людей, тисячі волонтерських груп та благодійних організацій, які самостійно, без вказівок зверху забезпечили своїх захисників найнеобхіднішим: від бронежилетів до шкарпеток. Тому тут теж можна упевнено вести обрахунок у тисячах тонн.

На жаль, навіть у такі складні часи, окремі наші співгромадяни надають противнику приводи для розкручування негативу проти нашої країни. Йдеться про випадки привласнення матеріальних цінностей, зокрема гуманітарної допомоги. Жадібність та прагнення до особистого збагачення за будь-яку ціну, звісно ж, мають місце у всьому світі та не є рисою певного національного характеру. Та все ж, нині наше суспільство подібні факти сприймає дуже болюче.

Влада, звісно ж, вживає заходів для запобігання подібним злочинам. Наведемо кілька прикладів.

По-перше, створено державну систему гуманітарної допомоги, яка дозволяє в режимі реального часу вести облік всієї завезеної на територію України гуманітарної допомоги, вести облік потреб отримання та відвантаження гуманітарної допомоги по складах в усіх регіонах України, вести облік отримання гуманітарної допомоги по територіальних громадах з усіх джерел надходження.

У березні запрацювала державна гаряча лінія для охочих надати гуманітарну допомогу населенню або підтримати українських військових.

Того ж місяця парламентарями було запроваджено кримінальну відповідальність за нецільове використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, включно до позбавлення волі.

Також було засновано низку правничих проєктів, які допомагають волонтерами правильно оформити свою діяльність, створено електронні платформи з інформацією про перевірені волонтерські організації, які займаються збором коштів для Сил оборони, біженців. Врешті-решт, було створено офіційну платформу для об’єднання волонтерських та державних ініціатив з гуманітарної допомоги під час війни – «СпівДія».

«Першопроходці» нової статті Кримінального кодексу

Утім, попри очевидну доцільність подібних рішень, правоохоронці вважають дещо перебільшеною велику присутність проблеми в інформаційному просторі. У цьому відчувається якась штучність.

– З початком широкомасштабного вторгнення рф загалом по країні рівень злочинності зменшився, – розповідає начальниця управління комунікації Національної поліції України Оксана Блищик. – Тому акцентувати саме на злочинних діях, пов’язаних із гуманітарною допомогою, як конкретного фактора, що становить значну небезпеку для суспільства, було б не раціонально. Однак ми враховуємо значний інформаційний резонанс, який викликає кожен такий факт. Тому працівники поліції блискавично реагують на кожне таке повідомлення, зокрема черпаючи інформацію із соцмереж. Насправді часто заявлені випадки про нецільове використання гуманітарки виявляються «холостими пострілами», однак ми виявляємо і реальні злочини. Наразі слідчі нашого відомства розслідують 68 проваджень за статтею 201-2  Кримінального кодексу України (Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги).

Слід зауважити, що завдяки зусиллям Національної поліції України під час воєнного стану криміногенна ситуація в державі суттєво покращилась.

– Для порівняння – з кінця лютого і до початку травня зафіксовано 6,8 тисячі крадіжок – йдеться переважно про викрадення особистого майна громадян, – пояснює Оксана Блищик. – Утім, якщо порівняти з минулим роком, то таких злочинів зафіксовано втричі менше. Зменшилася і кількість пограбувань (вчетверо) та розбійних нападів (вдвічі).

Дійсно, якщо врахувати, що у волонтерській діяльності залучено мільйони українців, 68 випадків – справді мізерна цифра. Ба більше, що в розпочатих розслідуваннях не завжди фігурують значні суми коштів чи обсяги матеріальних засобів. Приміром, нині розслідується випадок транспортування громадянина автомобілем швидкої медичної допомоги, отриманим як гуманітарна допомога, або виявлення речей першої потреби з гуманітарної допомоги в осіб, затриманих за дрібні кримінальні правопорушення.

Як воно працює, або Чому на гуманітарці не дуже й поживишся

Тут мова йтиме не про міжурядові гуманітарні вантажі чи про допомогу, яка надходить офіційними каналами через органи влади різних рівнів. Поговоримо про нашу, суто українську специфіку волонтерської і гуманітарної роботи.

– Я б її схарактеризувала нашою стародавньою примовкою – «свій до свого по своє», – розповідає керівник волонтерської групи Оксана Григор’єва. – Річ у тім, що більшість українців, які допомагають нашим воїнам на передовій, працюють з конкретними військовослужбовцями у конкретних підрозділах. Як правило, така взаємодія відбувається між родичами, друзями, близькими знайомими, односельцями, котрі знають одне одного не один рік.

– Поясню на власному прикладі, – продовжує пані Оксана. –  Ось мій колега по роботі потрапив на фронт і попросив допомогти зі спальними мішками. З цим проханням я звернулася до своєї колеги з громадської ініціативи з Луцька, вона передала телефоном побажання колежанці з Білостоку, що у Польщі, звідтам воно потрапило до її знайомих у Німеччині (така схема співпраці в нас зорганізувалася ще наприкінці лютого). Заявка з фронту упродовж години була реалізована в Німеччині, протягом наступних двох діб спальники подолали шлях від Німеччини до лінії фронту, яка на той момент була під Києвом і потрапила конкретно до замовника. У цьому ланцюжку кожен добре знав свого співрозмовника й цілком довіряв йому.

Оксана Григор’єва зауважує, що нині військовим допомагає кожне місто і кожне село, яке не потрапило у вир війни. Продуктові і речові заявки з фронту, як правило, приймають і виконують родичі та близькі люди. А ми, вибачайте на слові, не москалі, щоб в рідної людини шматок хліба вкрасти.

Заради Перемоги

Волонтерство і гуманітарка – це про моральність кожного з нас особисто та  нашого суспільства загалом. В умовах війни українці дивують всю планету своєю активною громадянською позицією. Так, згідно з квітневим опитуванням, близько 80% респондентів у такий чи інший спосіб беруть активну участь у захисті країни. Зокрема, 45% респондентів заявили, що допомагають захисту країни фінансово, ще 35% – волонтерством та допомогою цивільним чи військовим.

Подібні цифри та практика минулих восьми років свідчать, що попри всі зусилля влади координувати потоки гуманітарки, все одно приватна ініціатива волонтерів працює і працюватиме набагато швидше державної. І часом – ефективніше.

Така реальність, і в ній – наша сила!

І росіяни розуміють це дуже добре й докладатимуть ще більших зусиль, щоб дискредитувати українців, зокрема й наш волонтерський дух. Тож дорогі українці, будьмо відповідальні, не даватиме приводів ворогу нищити те, чим нині захоплюється увесь світ – нашу командну роботу, нашу неймовірну волелюбність і нашу блискучу самоорганізованість заради Перемоги.

Ми її обов’язково здобудемо!

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram