ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Новий напрямок вторгнення, або Чи запалає Волинь

Прочитаєте за: 7 хв. 11 Травня 2022, 20:23 7

Транспортні артерії, по яких йде допомога

Те, що Україну потрібно якнайшвидше  відрізати від шляхів постачання західного озброєння – чудово розуміють у російському генштабі. Шляхи та логістичні канали, по яких до нас йде допомога, розташовані лише на наших західних кордонах, адже Чорне море фактично захоплене росіянами, а морські порти повністю заблоковані ними. Щодо Азовського моря, то на цей момент ми, на жаль, не контролюємо ні  його узбережжя, ні портів.

Щодо повітряного сполучення, то переважна більшість українських аеропортів не функціонують, адже противник ракетними та бомбовими ударами на більшості пошкодив злітно-посадкові смуги й аеродромну інфраструктуру. Але найголовніше, що повітряний простір України – зона запеклих бойових дій, в якій транспортні літаки, та ще й з військовою допомогою, є легкою ціллю для російських ППО і винищувальної авіації. Тобто, повітряних мостів України із Заходом сьогодні просто не існує.

Тож основний тягар із перевезень в Україну озброєння, нової бойової техніки, боєприпасів, пального, медикаментів, продовольства та решти вантажів наразі покладений на наземний транспорт, залізничний і автомобільний. Чудово усвідомлюючи це, російські загарбники останнім часом обрали основною ціллю для ракетних ударів українські магістралі та комунікаційні вузли, зокрема залізничні.

Не є великою таємницею, що з України до сусідніх західних країн веде не більше ніж два десятки залізничних шляхів і колій. Деякі з них, як, наприклад, міст через Дністровський лиман, через який ми мали короткий швидкий шлях сполучення з дунайськими портами Рені та Ізмаїл, а також із Румунією і Болгарією, наразі перебитий ракетними ударами. Декілька днів поспіль Росія обстрілювала цей об’єкт, не даючи проводити на ньому відновлювальні роботи. Міст зазнав чотирьох ударів 26 і 27 квітня, 2 і 10 травня.

Ще декілька залізничних шляхів на південному заході України йдуть до Молдови й Румунії, але вони проходять, на жаль, через територію, яку займає контрольований Росією невизнаний анклав під назвою «пмр» – «придністровська молдовська республіка», у якій нині перебувають російські військові. Тож залучити ці шляхи для військових перевезень наразі неможливо. Крім них, ще декілька з цієї кількості шляхів і колій, придатні лише для місцевих перевезень, а не для організації постійного потоку залізничних вантажів. Як підсумок – ми маємо дуже небагато залізничних магістралей, якими із Заходу до України йде така необхідна нам допомога.

Ворог чудово все усвідомлює, тому ракетні удари по об’єктах нашої західної (Львівської) залізниці по станціях Красне і Львів, Воловець на Закарпатті та Здолбунів на Рівненщині, покликані, щоб перерізати ці шляхи. І не треба бути великим провидцем, щоб передбачити нові «прильоти» по залізниці на заході України.

Крім залізниць, нас із країнами-сусідами з’єднує чимало автомобільних шляхів. Ситуація з ними дещо краща, ніж із залізницею, проте ними рухається велика кількість цивільного транспорту, зокрема здійснюються всі місцеві перевезення. Саме автомобільними дорогами йде в Україну основний потік допомоги від наших партнерів.

Зокрема, польські аеропорти Люблін і Жешув, які розташовані неподалік українського кордону, взагалі тепер є своєрідними транспортними хабами, в які прибувають літаки зі США, Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії і більшості держав, які надсилають нам військову допомогу. Росія навіть неодноразово заявляла, що готова завдати ракетних ударів по цих аеропортах, і її стримує лише те, що це буде удар по державі, яка є членом НАТО, і цього москва боїться. Проте планує інші методи, щоб перерізати транспортні шляхи в Україну.

По автомобільній інфраструктурі заходу України «працювати» ракетами – не завжди виправданий варіант. Наприклад, «перебити» ними вище згаданий міст через Дністровський лиман, один із двох автомобільних шляхів, які з’єднують Бессарабію з рештою України – для нас стало чуттєвою втратою. Але в багатьох інших випадках пошкодження автомобільних шляхів, руйнування мостів і шляхопроводів можна доволі швидко ліквідувати, поновити, відбудувати чи навіть об’їхати. У цьому регіоні України є не так багато природних перешкод, руйнування магістралей через які виникне на довгий час припинення руху автомобільними дорогами. Мережа автошляхів державного і місцевого значення у нас доволі розвинута.

Серед найбільш ефективних методів перерізання транспортних шляхів є їхнє часткове захоплення. Саме взявши під контроль «Варшавську» трасу, починаючи від Гостомеля і закінчуючи селами за Бородянкою, а також ділянку «Житомирської» траси від Стоянки і до макарівського перехрестя, росіяни фактично повністю зупинили перекидання до Києва будь-якої допомоги із західного напрямку. Противник мав за мету перетяти ще й Одеську трасу та інші менш важливі автодороги, які з’єднували зі столицею. Проте, це їм не вдалось, хоча загроза була доволі реальною.

Білоруські спецпризначенці готові до вторгнення в Україну

Подібні задуми є у російського командування і в західному регіоні. Для цього, можливо, росія застосує сили свого союзника – білорусі. 4-го травня 2022 року після переговорів лідерів двох держав олександра лукашенка та президента росії володимира путіна Міноборони білорусі розпочало раптову перевірку своїх сил реагування.

Під час цієї перевірки білоруські військові частини та підрозділи, які визначені як «сили реагування», терміново зайняли бойові позиції у визначених районах. Трохи менше ніж за тиждень, 10-го травня 2022 року, білоруське міноборони повідомило, що «поблизу українського кордону на трьох тактичних напрямках розгорнуті їхні сили спеціальних операцій. Для посилення висуваються також підрозділи протиповітряної оборони, ракетних військ та артилерії». Таке розгортання білоруських ударних підрозділів здійснене нібито у відповідь на створене Україною угруповання чисельністю до 20 тисяч осіб на Волинському напрямку.

Водночас міноборони білорусі оголосило про виклик 430 військовозобов’язаних на збори територіальної оборони у Брестській та Гродненській областях.

І хоча деякі військові експерти не бачать у цьому жодної загрози, аргументуючи це тим, що білоруський лідер лукашенко поки що не вступить у війну на боці росіян, таке розгортання свідчить, що для певних завдань білоруські угруповання вже готові. Їх можуть застосувати саме для захоплення і перерізання транспортних артерій, по яких до України йде постачання допомоги від Заходу. Саме через Волинь і Полісся проходять важливі автомагістралі, згадана вище «Варшавська» траса (всього за 75 кілометрів від кордону, і паралельна з нею траса Рівне–Луцьк–Устилуг, що на 50 кілометрів південніша.

У цьому ж регіоні є дві залізничні гілки, які з’єднують Україну і Польщу, Ковель–Хелм і Володимир–Волинський–Хрубешув. Провівши успішно тут операцію із захоплення цих автомобільних і залізничних транспортних шляхів, можна тим самим позбавити Україну значної частини логістичних можливостей.

Це чудово усвідомлюють в російському генштабі, як і з іншого боку те, що лукашенко не бажає втручатись в російсько-українську війну. Але ця обставина може досить швидко зникнути. білоруська армія цілком реально може з дня на день розпочати вторгнення в Україну, отримавши відповідні розпорядження. Це може бути, як платня за російське озброєння. білорусь розраховує залишити у себе російські ЗРК С-400 та ракетні комплекси «Іскандер». Про це заявив 10 травня олександр лукашенко на нараді щодо держоборонзамовлення на 2022 рік.

Західні та вітчизняна розвідки не виключають сценаріїв із провокаціями, які мають втягнути білорусь у війну. Існує величезна загроза, що цього разу їх застосують для втягнення у війну білорусі. Саме про такий можливий сценарій повідомляв відомий журналіст і волонтер Роман Бочкала. За його словами, «у формі білоруських військовослужбовців можуть бути російські найманці. білорусь сьогодні сама собі не належить. лукашенко сам собі не належить».

Тобто, на українсько-білоруському кордоні значно загострилась ситуація в західних районах. Білорусь зосередила декілька тисяч своїх елітних штурмових підрозділів і перебуває у повній готовності до вторгнення. росія ж своєю чергою конче зацікавлена не лише в тому, щоб Україна відтягнула з інших напрямків значну частину сил і засобів. Їй необхідно, щоб до нас якомога менше йшло допомоги із Заходу. Тому зараз виникла дуже висока ймовірність початку активних бойових дій на новому напрямку – Волинському.

9
2

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram