Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Наприкінці квітня з’явилися перші повідомлення про виявлення в Україні бойової машини піхоти БМП-1АМ «Басурманін». Ця техніка з позначкою російських загарбників «V» була помічена в Харківській області. А вже за два тижні «Басурманін» «похнюпив носа» на березі ріки Сіверський Донець. Фото знищеного під час переправи через річку «Басурманіна» облетіли інтернет.
Росіяни описують цю техніку, як свою найсучаснішу «аналоговнєтну» новинку, однак експерти з озброєння вважають інакше і сходяться на думці, що «Басурманін» — це скоріше спроба зробити гарний вираз обличчя при поганій грі й задовольнити прагнення «тріумфу російської зброї» у дешевий спосіб.
— Ця машина з’явилась ще у 2018 році, а з 2020 року надходить на озброєння армії свинособак, — розповів АрміяInform військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук. — Що ж це за «звір» — «Басурманін»? Якщо коротко — то це БМП-1, на якій штатна башта замінена баштою від БТР-82А (огляд цього втілення людиноненависницького ставлення до піхоти можна прочитати тут. В ній, а точніше, на ній (на винесеному лафеті) встановлена 30-мм гармата 2А72 і 7,62-мм кулемет ПКТ. У порівнянні зі штатним озброєнням БМП-1, комплекс озброєння «Басурманіна» краще годиться для боротьби з легкоброньованою технікою, а також дозволяє вести вогонь по верхніх поверхах будівель. Але прицільне обладнання примітивне, а про наявність хоча б зародкової системи управління вогнем немає й мови. Крім того, встановлення башти від БТР-82А призвело до збільшення висоти БМП-1АМ майже на пів метра — тобто, машина стала більш помітною. Так само як і БТР-82А, «Басурманін» не має штатного протитанкового ракетного комплексу. Цей недолік спробували компенсувати розміщенням всередині машини легкого ПТРК «Метис», але використовуватись він може лише у виносному варіанті. Жодних заходів не вжито задля поліпшення захищеності — борти БМП-1АМ «прошиваються» 7,62-мм бронебійними кулями.
Нічого нового не з’явилося і у силовій установці «Басурманіна».
— Розробники пропонували замінити штатний двигун БМП-1 дизелем УТД-23 потужністю 400 кінських сил, але замовник сказав — «дооорого…». В підсумку, на «Басурманінові» встановлений УТД-20С1 — такий же, як на БМП-2, потужністю 300 кінських сил. Від старого двигуна БМП-1 він відрізняється лише збільшеним ресурсом, — зазначив Андрій Харук. — Постає цілком логічне питання — а на хіба? Навіщо козломорді саме зараз взялись за модернізацію БМП-1, найновіші з яких виготовлені в першій половині 80-х років? Річ у тім, що широко розрекламовані програми створення нових БМП «Бумеранг» і «Курганєц-25» вже на кілька років відстають від заявлених термінів. Навіть алтайські шамани нездатні спрогнозувати — коли ж, нарешті, ці «вундерваффе» надійдуть у війська. А експлуатувати й далі БМП-1 було проблематично. Ну, тобто, експлуатувати їх можна, а от воювати — вже ні. Чому? Та річ у тім, що в шишкостані вже давно не випускаються снаряди для 73-мм гармати, встановленої на БМП-1. От і довелось нашвидкуруч клепати «Басурманіна». Назагал вийшов типовий ерзац, який не викликав інтересу в зарубіжних експлуатантів БМП-1. Головні претензії — це заслабкий двигун і відсутність ПТРК. Але для рідної армії вирішили — «і так сойдьот!» В армії росії «Басурманіни» постачаються в частини Центрального і Східного військових округів. Усвідомлюючи низьку бойову вартість БМП-1АМ, командування не поспішало кидати їх в бій. Але темп, з яким українці військові перетворюють на металобрухт москальську бойову техніку, змусив підтягнути і ці резерви. Чи надовго вистачить «Басурманів»? Сподіваюсь, що ні. Почин вже зроблено — на переправі в Луганській області, роздовбаній нашими воїнами, знищено одразу дві БМП-1АМ.
