Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
На світанку 2 травня було оприлюднено відео ураження українським «Байрактаром» двох катерів «Раптор» російсько-нацистських військ поблизу острова Зміїний. Судячи з відео, перший з них не очікував удару з повітря. Це означає, що жодні засоби радіотехнічної чи радіолокаційної розвідки окупантів не змогли виявити «Байрактар» і не повідомили про загрозу. Другий катер тікав від смерті як міг — звивався в морі, немов вуж на пательні. Однак всі ці маневри були марними. Вони хіба справили враження на мільйони глядачів відеоролика, але аж ніяк не на операторів «Байрактара».
Утім, експерти, які уважно стежать за статистикою втрат російських загарбників, звертають увагу, що цей «Раптор» (у перекладі з англійської — хижак), який так швидко кивав п’ятами, не другий, а вже третій за ліком уражений катер.
— 21 березня два «Раптори» підійшли до Маріуполя. Оборонці міста уразили протитанковою ракетою один із них. Другий втік, — розповів АрміяInform військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук. — На жаль, відправити «Раптор» на дно годувати азовських бичків не вдалось — протитанковою ракетою взагалі важко потопити катер, бо вона влучає в корпус, вище ватерлінії. Але москальському кораблику таки дісталось — покалічений катер на буксирі потягли до Єйська.
Росіяни стверджують, що катер «Раптор» (він же — проєкт 03160) був спроєктований у Санкт-Петербурзі в конструкторському бюро суднобудівного заводу «Пелла». Однак Андрій Харук доводить, що це не так.
— Навіть неозброєним оком помітно, що насправді цей витвір має коріння не в «горадє трьох рєвалюций», а на протилежному узбережжі Балтики — у респектабельній і розвинутій Швеції, — зазначив екперт. — Місцева фірма «Докставарвет» з 1991 року будує невеличкі швидкісні катери СВ 90. Створювались вони для амфібійних частин шведської берегової артилерії — це своєрідна морська піхота, але зі скандинавською специфікою, орієнтована на дії в прибережній смузі, островах і шхерах. З того часу СВ 90 став справжнім «хітом» на ринку військово-морської техніки, а кількість виготовлених катерів перевалила за три сотні. Не дивно, що шишкостанці вирішили його скопіювати. Зрештою, зарубіжні запозичення цілком відповідають москальскій «ваєнна-марской традіціі» — адже навіть «лєґєндарний» «Варяг» збудували американці… До речі, москалі ще до «Раптора» (у 2013 році) купили кілька оригінальних шведських СВ 90 — їх отримала «фєдєральная служба ахрани» і використовує для охорони дачі путіна в Сочі. Отже, що ж таке — цей «Раптор»? Невеликий, завдовжки 17 метрів, катер з алюмінієвим корпусом, броньованою рубкою в носовій частині і десантним відсіком на 20 бійців за нею. У складі екіпажу три особи, озброєння — 14.5-мм кулемет в дистанційно керованому модулі.
Андрій Харук зазначив, що навіть скопійований катер не став абсолютно російською розробкою.
— Якщо виробництво корпусів «Рапторів» дупорукі мастєровиє ще так-сяк зуміли налагодити, то силову установку довелось закуповувати за кордоном. На катері встановлені два дизелі «Катерпіллер» потужністю 1150 кінських сил і два водометні рушії «Роллс-Ройс». І так ці вузли постачали в шишкостан і після 2014 року. Товари подвійного призначення? Санкції? Ніт, не чули, — додав Андрій Харук. — Як і шведський оригінал, «Раптор» є досить швидкісним — на гладенькому морі він може розігнатись до 48 вузлів (88 кілометрів за годину). Однак через невеликі розміри він дуже чутливий до хитавиці — на хвилях швидкість значно зменшується. Дальність плавання теж відносно невелика — 300 миль (550 кілометрів). У «ваєнна-марском флотє» катери типу «Раптор» числяться протидиверсійними. Номінально вони призначені для охорони військово-морських баз, але реально їх використовують і з протилежною метою — для висадки диверсантів.
Військовий історик розповів, що перші сім катерів проєкту 03160 «ваєнна-марской флот» отримав 2015 року, а станом на кінець 2020-го у строю було вже 17 таких катерів. Сім із них розміщались на Чорному морі. Що ж робили ці посудини біля нашого острова 2 травня? Андрій Харук припускає, що, ймовірно, російські загарбники намагаються у такий спосіб налагодити постачання гарнізону Зміїного. Вони вже не наважуються відправляти туди більші кораблі після знищення «москви». І вважали, що катери не стануть цілями для українських «Нептунів». Так воно і сталось. На катери знайшлися відповідні засоби ураження — «Байрактари». Не виключено, що «Раптори» намагаються використовувати Зміїний і як проміжну базу для розвідувально-диверсійних операцій. Адже від острова до материкової України — лише 40 км.
На користь цієї версії свідчать і численні обговорення у форумах тактики дій флоту росокупантів у Чорному морі. Більшість там із сумом визнає, що тримати біля Зміїного великі кораблі адміралам лячно, а от відправляти маленькі катери можна. Мовляв, «вєліка росія і катєров у нєйо нєсчесть». Втрата великого корабля викликає значне «підгорання» в інформаційному просторі росії, а втрату катерів можна ніби й не помітити.
— Спостерігати за загравою палаючих «п’ятих точок» на російських військово-морських форумах — це окрема насолода, — каже Андрій Харук. — Ось один із типових коментарів: «Что же дальше??? Прєдпалагаю фінал — катєра ВМСУ с помпой снімают оттуда [зі Зміїного] плєнних». Парочка маленьких «Рапторів» — це, звісно, не флагман організованого злочинного угруповання під назвою «Чєрнаморскій флот». Але знищення їх показало зростаючі можливості і вправність наших Збройних Сил.
