Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Його зустріли навколішки обабіч селищної дороги з живими квітами у руках, а провели під залпи салюту на Гришковецькому кладовищі. Гришківці, що у передмісті Бердичева на Житомирщині, попрощалися з загиблим захисником, Дмитром Ільченком.
Над свіжовиритою могилою воїна слова пошани і вдячності висловили Гришковецький селищний голова Ірена Лісова і директор Гришковецького ліцею Володимир Вержибок.
— Його весна відцвіла дочасно. Не побачив Дмитро, як розцвіли квіти під вікнами рідного дому, як підросла малесенька донечка… Рашист, російський покидьок, забрав весну у 27-річного Дмитра, — сказала, звертаючись до громади, Ірена Лісова. — Дмитро Ільченко, наш Діма, якого любили і який умів любити, кохати й цінувати, не зміг пробачити чужинське господарювання й погрози рідній землі, сім’ї, коханій і трепетному юному щастю, донечці. Не зміг! Він пішов у бій, став на захист усіх, бо звик так жити — чесно, відповідально й правдиво! Він — той, хто дійсно став ангелом у небі. Бо виконав почесну місію — захищав!
Загиблого захисника відспівав священник Української греко-католицької церкви ієрей Іван Цихуляк. Воїн Дмитро поповнив лави Небесного Війська…
