Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
27-річний професійний воїн Національної гвардії України старший солдат Артем Амелін встигнув прослужити лише близько року, проте здобув найвище звання у нашій державі — відстоюючи рідну землю, рятуючи з небезпеки побратимів із ЗСУ, він разом із колегами взяв на себе таранний танковий удар рашистів…
4-та бригада оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука — одна з наймолодших, але водночас — одна з найбільш боєздатних з’єднань НГУ. Вона створена 2016 року, тобто в реаліях неоголошеної російсько-української війни. А отже, для якісного виконання службово-бойових завдань структуру бригади, стандарти відбору та підготовки її особового складу було розроблено на основі досвіду армійських підрозділів передових держав світу. Гвардійці цього з’єднання завжди перебувають у підвищеній бойовій готовності та в будь-який момент готові дати відсіч ворогу.
24 серпня 2020 року бригаді було присвоєно ім’я її відважного воїна, Героя України сержанта Сергія Михальчука, який загинув у районі Світлодарської дуги 14 грудня 2019 року. Мужність, відвага, готовність пожертвувати собою заради Батьківщини та порятунку своїх побратимів, високий професіоналізм, жага до виконання спільної мети та братерство — ці якості характерні для «Гостомельських левів», колектив яких є міцною бойовою родиною.
Саме таким відважним і товариським хлопцем був старший солдат Артем Амелін, який проходив службу в роті оперативного призначення на бронетранспортерах. Він народився 20 серпня 1994 року в Полтаві, дитинство його було не безхмарне, проте щасливе. Коли Артемкові виповнилося чотири роки, батьки розлучилися, тож у його вихованні матері допомагали бабуся та дідусь. Закінчивши дев’ять класів загальноосвітньої школи, Артем вступив до місцевого професійно-технічного училища № 23, яке закінчив у червні 2013 року, потім працював за набутою спеціальністю, газозварювальником на одному з підприємств Полтави.
— Змалечку Артем був ініціативним та дуже енергійним хлопчиком, якому важко було всидіти на одному місці. Вже дорослим, він завжди був готовим простягнути руку допомоги. Військова служба, тим більше в такій бригаді, нелегка. Але хоч як бувало синові важко, він першим ділом думав не про себе, а про інших. Був щирим, обожнював свою молодшу сестричку Лізу. Коли телефонував востаннє, сказав, що дуже її любить, — ділиться спогадами про сина його мама, Лариса Леонідівна.
Пропрацювавши деякий час на підприємстві, Артем був призваний на строкову службу. Військова справа добре давалася йому, тож юнак вирішив пов’язати з нею своє життя, і в червні 2021 року уклав контракт про проходження служби у гостомельській бригаді НГУ.
Близько дев’яти місяців гвардієць опановував посаду старшого кулеметника та прагнув стати на захист нашої держави в районі проведення операції Об’єднаних сил, де міг би використати набуті знання та навички.
— Старший солдат Амелін завжди вирізнявся активністю та комунікабельністю, не було такої людини, з якою він не зміг би знайти спільну мову. А інтереси служби для нього завжди були пріоритетніші за особисті питання, — розповідає один із його командирів капітан Олександр Бережко.
23 лютого 2022 року у зв’язку з напруженою оперативною обстановкою напередодні широкомасштабного вторгнення військ рф на територію України військовий оперативний резерв бригади було терміново передислоковано на Луганщину. 24 лютого у складі батальйонної тактичної групи старший солдат Амелін приступив до виконання бойового завдання в одному з найбільш небезпечних районів ООС — на околицях смт Трьохізбенки Щастинського району.
Об 11:35 26 лютого гвардійці зафіксували наближення до зруйнованого мосту через річку Сіверський Донець великої колони ворожої бронетехніки — загалом у ній було нараховано 16 танків Т-72 та дві бойові машини піхоти. З метою прориву лінії оборони окупанти розпочали жорстокий обстріл гвардійських позицій, застосувавши великокаліберні кулемети, міномети, гранатомети, скорострільні зенітні гармати.
Ціною надлюдських зусиль, неабиякої військової майстерності та звитяги нашим хлопцям на чолі зі старшим батальйонної тактичної групи, заступником командира бригади підполковником Артемом Ілюхіним вдалося три години стримувати наступ російсько-окупаційних військ. Це дало можливість особовому складу 42-го мотопіхотного батальйону 57-ї бригади та 79-ї десантно-штурмової бригади Збройних Сил України відійти на запасні позиції в районі міста Сєвєродонецька. Далі підполковник Ілюхін вивів своїх підлеглих з оточення, передислокував бойову техніку та здійснив евакуацію поранених, серед яких був і старший солдат Артем Амелін.
У тому страшному бою Артем показав себе справжнім лицарем. Коли ворог уже був у небезпечній близькості до гвардійських позицій, він під обстрілом спромігся дістатися до станкового протитанкового гранатомета й попри те, що у нього вже був пошкоджений оптичний приціл, влучним пострілом поцілив у башту російського танка, заклинивши її.
Застосовуючи щільний вогонь 82-мм мінометів, ворог почав розгортати свою колону у бойовий порядок. Один з танків прорвався на спостережні пости, де намагався розчавити гвардійців, які відходили на запасні вогневі позиції. Старший солдат Амелін підповз до ворожої машини та одну за одною метнув у неї дві протитанкові гранати, підбивши танк. При цьому боєць дістав осколкове поранення, та попри біль продовжив прикривати відхід і перегрупування своїх однополчан. Згодом неподалік вдарили нові рашистські снаряди й Артем дістав множинні осколкові поранення. Побратими одразу надали йому домедичну допомогу й навіть довезли живим до шпиталю, але під час проведення реанімаційних заходів серце гвардійця зупинилося…
За мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 167/2022 від 25 березня 2022 року старшому солдату Амеліну Артему Андрійовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Тетяна Дробишева, для АрміяInform
