Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Герой України полковник Олександр Григор’єв загинув під час бойового вильоту на Київщині
— Ми були більше, ніж друзі. Я хрестив його сина, він хрестив мою доньку. Ми знайомі вже двадцять два роки. Разом вчилися, разом літали, разом моталися по аеродромах-полігонах-навчаннях. Разом намотували гвинтокрилі кілометри над ліберійськими джунглями та узбережжям Атлантики. Змінювали один одного в африканських місіях-ротаціях. Разом літали в АТО/ООС. І від першого дня широкомасштабного вторгнення — разом випалювали колони русні, — ділиться спогадами про побратима вертолітник Василь Мулік. — «Шумахер» — профі. Найвищої проби професіонал. Талант. Інструктор. Один із дуже небагатьох українських вертолітників, хто виконував посадку у кратер вулкану Ньямлагіра у Конго.
Полковник Олександр Григор’єв на позивний «Шумахер» загинув 28 лютого 2022 року під час бойового вильоту під Києвом біля селища Макарів. Двоє друзів того дня працювали парою.
— Я — ведучий, «Шумахер» — ведений, — розповів Василь Мулік. — Раптово, з—за лісу вискочили на орків і одразу, як слід, ввалили їм. Але — і у відповідь отримали. Отримали сильно. Дуже сильно. Критично. Ми вже відходили, хоч і обоє суттєво пошкоджені, але на куражі, на адреналіні, весело гарчали один одному в ефір: «А, круто їм дали!» А хвилини за три «Шумахер» замовк, зник із ефіру. І докричатися до нього я не зміг. І знайти його борт — не зміг…
Пройшло більше ніж місяць і тільки коли Київщина була звільнена, Василь Мулік зміг виїхати на місце катастрофи, знайти та привезти екіпаж «Шумахера» додому.
— Ні — не я. Я був не один. Без допомоги хлопців я б ні фізично, ні морально не впорався з цим. Я хочу забути той жахливий день. Але ясно, що ніколи не зможу.
Полковник Олександр Григор’єв у свої 39 був одним із найдосвідченіших вертолітників. Пройшов шлях від льотчика-штурмана до начальника служби безпеки польотів бригади. Неодноразово брав участь у миротворчих місіях. А, починаючи із 2014-го, регулярно виконував завдання на Донбасі. У Олександра залишилася дружина та син.
Разом із полковником Григор’євим загинув його екіпаж: льотчик-штурман Василь Гнатюк, бортовий авіаційний технік Дмитро Нестерук. Зовсім юні авіатори. Дмитро закінчив ХНУПС у 2019-му, а Василь — взагалі лиш три місяці, як отримав перше офіцерське звання.
Поховали екіпаж у Бродах. Усіх трьох — поруч.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 264/2022 від 20 квітня 2022 року полковнику ГРИГОР’ЄВУ Олександру Олександровичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
