Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
У багатьох населених пунктах України після рашистських гостей залишилися речі, які називають символами стійкості та незламності українців. Найбільший розголос мають кухонні шафи у Бородянці та Горенці.
У Бородянці удар авіабомби витримала шафа, посуд у ній, а також керамічний півник, створений на Васильківському майоліковому заводі. 9 квітня художниця Валерія Полянскова подарувала «саме тих» півників Володимиру Зеленському і Борису Джонсону в центрі Києва, після чого вартість цих керамічних виробів у інтернеті зросла в рази. А 18 квітня в селі Горенка Бучанського району знайшли вцілілу попри напад несамовитих катів маленьку настінну шафку з консервацією.
Інтернет-мем «Як ти, кухонна шафка? — Тримаюсь» народився 6 квітня, після того, як журналістка Суспільного Єлизавета Серватинська оприлюднила фото з Бородянки. «Усі ми — трохи ці шафки» — ще один мем, який характеризує стійкість і незламність українців.
14 квітня з дозволу власниці квартири Надії Сватко шафку було дбайливо демонтовано та передано на постійне зберігання до фондів Національного музею Революції Гідності.
«Важливим було зберегти кожну деталь, аж до шурупів, на які шафка кріпилась до стіни, — розповідають музейники. — Навколишня місцевість, руїни будівель і сама стіна з шафкою були задокументовані за допомогою дрона для створення 3-D моделі, здійснено фото- та відеозйомку, зафіксовано розміщення кожної деталі, що у майбутньому дозволить відтворити розташування і середовище з максимальною точністю».
Музеєфікація артефактів, пов’язаних з історичними подіями — важлива складова національної пам’яті, що допомагає краще розуміти минуле. 18 травня музейні працівники всього світу відзначили своє професійне свято. На жаль, в Україні цей день минув зовсім не святково.
Через дії російських варварів станом на ранок 19 квітня в Україні постраждали щонайменше 14 музеїв. Наводимо хронологічно їхній перелік, згідно з даними, зібраними та оприлюдненими Міністерством культури та інформаційної політики України.
27 лютого в Іванкові на Київщині повністю згоріла історична будівля Іванківського краєзнавчого музею ХІХ ст. Доля унікальних робіт української народної художниці Марії Приймаченко та визначної вишивальниці Ганни Верес, що зберігалися у музеї, наразі невідома. Є інформація, що принаймні частину з них було врятовано.
28 лютого в Чернігові внаслідок обстрілу пошкоджено фасади та вікна Чернігівської центральної міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського, а також інтер’єри розташованого у ній музею Олександра Довженка.
2 березня обстрілами пошкоджено фасади, вікна, інтер’єри та експозицію Краєзнавчого музею Бородянщини, організованого у 2016 р. в сучасній будівлі. Загальний обсяг втрачених музейних експонатів лишається невідомим.
Того ж дня в Харкові вибуховою хвилею пошкоджено фасад та вікна старовинного житлового будинку початку ХХ ст., а також інтер’єри Харківської муніципальної галереї, розташованої у цьому будинку.
4 березня бомбардуванням частково знищено історичний трамвайний вагон МТВ-82 1948-61 рр. випуску, який зберігався у Салтівському трамвайному депо в Харкові.
Того ж дня в Чернігові внаслідок бомбардування пошкоджено вікна та начиння вівтаря пам’ятки архітектури національного значення — Iллінської церкви, збудованої наприкінці ХІ — початку ХІІ ст.
6 березня в Чернігові внаслідок мінометного обстрілу постраждали ганок, стіни, перекриття, вікна, двері та окремі інтер’єри пам’ятки історії національного значення — меморіального будинку-музею та садиби М.М. Коцюбинського 1935 р. Всередині музею пошкоджено окремі меблі та експонати, зокрема меморіальну книжкову шафу та рояль.
Того ж дня внаслідок бомбардування було пошкоджено фасади, вікна та деякі інтер’єри Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана. Також внаслідок обстрілу в Коростені на Житомирщині постраждала територія об’єкта «Скеля» — частини Коростенського укріпрайону 1934-35 рр. з військово-історичним музеєм.
7 березня артилерійськими обстрілами пошкоджено стіни пам’ятки історії та архітектури національного значення — будівлі манежу-стайні, а також інших історичних будівель, що входять до ансамблю споруд Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» кін. ХІХ ст. (м. Василівка, Запорізька обл.) Також, ймовірно 13 березня, було пограбовано російськими загарбниками історико-краєзнавчий музей, що знаходиться у приміщеннях заповідника.
9 березня в Охтирці внаслідок обстрілів постраждали фасади Міського краєзнавчого музею — будівлі початку ХХ ст. Пізніше російськими окупантами було пограбовано експозицію музею (обсяги втрат колекції наразі не відомі).
Того ж дня в Харкові вибуховою хвилею пошкоджено фасади та вікна пам’ятки архітектури місцевого значення — будівлі Харківського художнього музею 1912 р.
12 березня в Чернігові внаслідок бомбардування пошкоджено фасади, вікна та частково експозицію сучасної будівлі Військово-історичного музею.
14 березня в с. Нові Петрівці внаслідок обстрілів постраждали об’єкти Національного музею заповідника «Битва за Київ у 1943 р.», заснованого ще в 1945 році.
21 березня внаслідок прямого влучання авіабомби в Маріуполі зруйновано старовинну будівлю Художнього музею імені А. Куїнджі 1902 р. Обсяг руйнувань та доля колекції музею наразі невідома.
27 березня в Тростянці внаслідок обстрілів пошкоджено вікна та фасади пам’ятки архітектури та містобудування національного значення — головного будинку садиби Л.Є. Кеніга кінця XVIII ст. — 1870 р., в якій було розташовано музейно-виставковий центр «Тростянецький». Згодом приміщення музею було розгромлене та заміноване, доля експонатів наразі невідома.
На початку квітня внаслідок мародерського пограбування втрачені фари та вибиті вікна музейного експоната — міліцейського автомобіля ВАЗ, який у 1986 році брав участь у заходах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (історична експозиція «Пост ДАІ 1986 р. у м. Чорнобилі»).
16 квітня внаслідок численних обстрілів та пожежі сильно пошкоджено фасади, вікна та інтер’єри Маріупольського краєзнавчого музею. Стан музейних колекцій наразі лишається невідомим.
Переконані, що всі причетні до знищення нашої історичної та культурної спадщини обов’язково будуть покарані відповідно до українського законодавства і міжнародного кримінального права.
