Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Вбиваючи мирних мешканців Чернігова, російські артилеристи постійно грабували місцеві села. З хат селян мародери несли в свої нори все, що забажали, намагаючись жити «красіво», але виходило все, як у орків.
Майже 35 днів Чернігів знаходився під постійним обстрілом російських окупантів. На місто падали авіабомби, стріляли танки, але особливої шкоди завдавали артилерійські обстріли російської орди. В окупованих селах, що навколо Чернігова, вони облаштували собі позиції і гатили по місту з великокаліберної артилерії.
Дослідження окопів і бліндажів показало, що окупанти несли з сільських хат усе — від хустки до матраців.
Особливо це стосується матраців. Щоб облаштувати свої «vip-бліндажі», вони позбирали, здається, всі матраци села, що поруч. Від маленьких дитячих і до великих ортопедичних.
Вони кидали їх на сиру землю, створюючи мишаче кубло.
Або збирали пледи, покривали, скатертини та створювали інсталяції «орки в Україні».
На відео видно, що вони — там де жили, там і смітили, наче свині у хліву.
Найбільше від цього постраждали мешканці сіл, які після звільнення гидують повертати назад свої речі. Все воно там так і лежить, як великий музей просто неба, на згадку про «дуту велич другої армії світу», про «російський мир», про російського солдата, який для світу на сторіччя залишиться окупантом, насильником, загарбником, фашистом і мародером.
