Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Ситуація на південному напрямку, а саме на Миколаївщині, з перших тижнів широкомасштабної війни була напруженою. Але всі спроби російської армії підійти впритул до Миколаєва закінчувались однаково — колони техніки та ворожої сили знищували українські захисники.
Воїни Князівської бригади, після участі в обороні Києва, вже певний час визволяють та захищають південні рубежі нашої країни.
— Ми останнім часом суттєво просунулися в цьому напрямку, відтісняючи ворога до берегів річки Інгулець, — розповів командир підрозділу бригади. — Степова місцевість області дуже ускладнює подальші наступальні дії, але, впевнений, ми виженемо ворога з нашої землі.
Через особливість ландшафту українські воїни проводять розвідку боєм, без «класичних» наступів. Коли бачать, що є можливість «зачистити» населений пункт, то вони це роблять. Така тактика дозволяє зберігати життя бійців і українську техніку, а також показала високу ефективність на херсонському напрямку.
За словами бійців на одній із позицій, займаючи панівні висоти, вони можуть бачити противника на дальші відстані, виявляти його у випадку, коли він висувається і починає розгортатися.
— У цьому місці вдається виявляти ворога та передавати координати для артилерії та інших підрозділів, — зазначив військовослужбовець Олександр.
Артилерія працює постійно — як бригадна, так і у взаємодії із силами та засобами старшого начальника. Влучно та ефективно знищує окупанта.
Ще одним важливим завданням для князівських воїнів є допомога в евакуації мирного населення.
— Із ближніх населених пунктів евакуюються, їм дуже страшно. Місцеві розповідають, що російські війська поводяться дуже неадекватно, горілку п’ють, а як понапиваються, то людей з погребу витягують, знущаються над ними, гранатами закидають, — розказують хлопці. — Коли ж люди бачать нас, обіймають, плачуть.
У боротьбі з ворогом захисникам допомагає і рідна земля, і природа і, навіть, брати наші менші. «У когось вже є підрозділ бойових голубів, гусей, а в нашої бригади є свої бойові їжаки. Вони несуть бойове чергування разом із нашими захисниками і страшно не люблять москалів. Ось цей на сьогодні чергування закінчив», — усміхаються воїни.
Воїни Князівської бригади жартома називають себе «класичними бандерівцями». Командир підрозділу на ім’я Олександр, який днями з побратимами знищив танк окупанта, каже, що на початку в нього були побоювання, що тут, на Миколаївщині та Херсонщині, багато проросійськи налаштованих жителів.
— Коли ж я побачив, як нас годують, як нас зустрічають та підтримують, — закохався в цей край, у цих людей і щиро вдячний їм за підтримку, — додає Олександр. — Зі свого боку ми обіцяємо, що били, б’ємо і бити будемо нашого ворога!
Фото автора
Відео Олександр Портнов
