На папері ця армія виглядала значно сильнішою за українську. Але війна швидко показала: сама кількість ще не гарантує переваги. Бо сучасна війна — це не лише ресурс. Це швидкість рішень,…
На фасаді Будинку офіцерів відкрили експозицію, присвячену Містам-Героям незалежної України. Це — величезні банери, яких рівно десять — за кількістю міст, яким Указами Президента України присвоєно звання «Місто-Герой».
Як розповіла журналістові АрміяInform начальник Будинку офіцерів полковник Олена Іванова, ідея створення цієї експозиції виникла одразу ж після присвоєння героїчним українським містам відповідного звання. Проблема була лише щодо друку. Адже в перші тижні війни у Вінниці, як і в більшості міст України, не працювали друкарні та фірми, що займаються ширкомасштабним друком. За цей час в управлінні морально-психологічного забезпечення Командування Повітряних Сил та у Будинку офіцерів було підготовлено кілька варіантів колажів. Коли остаточні варіанти кожного з них затвердив Командувач Повітряних Сил, керівництво 60-го ГБО зв’язалося з власницею однієї з місцевих друкарських фірм, і невдовзі питання друку було розв’язано.
Чернігів, Херсон, Харків, Миколаїв, Маріуполь, Буча, Ірпінь, Гостомель, Охтирка та Волноваха… Розстріляні, зруйновані, зґвалтовані, зморені голодом та страшними ранами, смертельно втомлені, але незломлені — назви цих міст сьогодні відомі навіть тим українцям, які не дуже сумлінно вивчали у школі географію, і тим іноземцям, які, можливо, до цього року навіть не знали, у якій частині світу розташована Україна…
Вінничани та гості міста, переважна більшість з яких — переселенці, не проходять повз Будинок офіцерів без емоцій. Чимало перехожих фотографуються біля експозиції чи просто застигають у скорботному мовчанні. Співробітникам закладу доводилося чути від них — миколаївців, херсонців, харків’ян та внутрішньо переміщених осіб з інших міст, що стали Героями: «так, ми звідти, це — наш біль, наш відтепер одвічний смуток і скорботна радість…» Адже на колажах — обрані військовими дизайнерами, так би мовити, візитівки цих міст — споруди, що зазнали руйнувань, у двох іпостасях: до і після приходу орди на українську землю. І такі світлини з гербами Міст-Героїв не залишають байдужими нікого.
Фото Наталії Колодяжної
Він воює не з окопу і не з броні. Його поле бою — монітор, антени та важкий дрон із десятками кілограмів вибухівки під фюзеляжем.
Перед повномасштабним вторгненням російську армію оцінювали насамперед цифрами: особовим складом, танками, артилерією, авіацією й запасами боєприпасів.
Під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку українські військові взяли у полон російського загарбника, який ховався у бліндажі.
По 15 років тюрми отримали ще 11 зрадників, які воювали проти оборонців Донеччини.
Ще минулого року на ділянку, де воює прикордонний підрозділ «Фенікс», зайшов «Рубікон» — один із найефективніших російських підрозділів безпілотних систем.
Суддя 2-го Західного окружного військового суду рф ухвалив незаконний вирок українському військовополоненому.
Офіцер відділення спеціальних заходів
від 28000 до 150000 грн
Київ
Єдиний рекрутинговий центр ССО ЗСУ
На папері ця армія виглядала значно сильнішою за українську. Але війна швидко показала: сама кількість ще не гарантує переваги. Бо сучасна війна — це не лише ресурс. Це швидкість рішень,…