А відтак — і наближення українського військового взуття до стандартів НАТО. АрміяInform запитала в Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міноборони України…
«Коли закінчиться війна, я хочу сюди», — поранений воїн довго вдивлявся в картину із зображеним будиночком і берізкою коло нього. Він навіть провів злегка долонею поверх полотна, ніби намагаючись наблизити здійснення свого бажання.
Ця картина — одна із робіт, написаних лікарем із позивним «Ромашка». Уже кілька тижнів її полотна можуть побачити пацієнти закладу.
— Я чудово розумію, що арттерапія має надзвичайно позитивний та заспокійливий ефект для поранених хлопців, які проходять у нас лікування, — розповідає «Ромашка». — Хоч кожна моя картина має назву, але я їх не підписувала. Гадаю, що кожен глядач може побачити у цих роботах щось своє, близьке саме для нього, світ, де йому комфортно, затишно і спокійно. Уже отримала дуже багато схвальних відгуків. І я дуже щаслива тим, що можу не лише лікувати людей тілесно, а й приносити їм душевний спокій.
Писати картини лікар почала менше ніж два роки тому. Позаминулої весни в неї помер батько, смерть якого жінка важко переживала, адже завжди була татовою донечкою. Саме тяжка втрата стала поштовхом взяти до рук пензель. А пізніше з’ясувалось, що саме від батька майстрині передались здібності з малювання. Коли вона навчалась у школі, тато активно долучався до роботи батьківського комітету, оформлюючи стенди та малюючи плакати.
— Після смерті батька я повністю поринула в роботу, намагалась віднайти душевну рівновагу. Мені дуже бракувало фарб і кольорів. Почала звертати увагу на колежанок, які малюють картини по номерах. Вибрала і собі таку — яскраву півонію. Проте в наявності її не було, — розповідає «Ромашка». — Одного разу на очі потрапив ірис. Я їхала в маршрутці, дивилась відео, як його написати. Вийшла з маршрутки, купила найпростішу шкільну акварель, папір і по пам’яті намалювала квітку. Це був мій перший малюнок.
Потім майстриня спробувала малювати олівцем, але врешті зупинилась на олійних фарбах. Вивчала всі тонкощі та техніки написання картин по відео в Інтернеті. За півтора року написала 12 робіт. Це — пейзажі та квіти.
— Передивляюсь малюнки в мережі й пишу те, що чіпляє. Так народилась моя перша картина з автографом — пейзаж із трьома деревами. Саме ця композиція дуже сподобалась моїй мамі, яка завжди біля мене, коли я вибираю малюнки та пишу картини. А свою найулюбленішу роботу — котика — подарувала нашому пацієнту, дуже гарній людині, — додає «Ромашка».
На цьому доробку лікар зупинятись не збирається. Тож сподіваємось побачити її нові картини вже після Перемоги.
