До ініціативи наразі долучилися понад 100 військових частин Сил оборони України, які вже знищили понад 17 000 розвідувальних та ударних…
Триває другий місяць широкомасштабного вторгнення росії на територію України. Москалі сподівалися підкорити нас, українців, а отримали зворотний ефект — ми стали міцнішими, нас об’єднала ця біда. Нині кожен представник нашої славетної нації в той чи інший спосіб бере участь у захисті батьківщині — волонтери допомагають армії та цивільному населенню, комунальні служби тримають міста в чистоті та усувають наслідки ворожих обстрілів, бабусі й дідусі переказують гроші для допомоги армії. Усі, хто має сили та здоров’я, приєднуються до лав ЗСУ та ТрО.
У середині березня в Харкові було створено Окремий батальйон територіальної оборони. Дефіциту в кадрах не виникало — наразі підрозділ укомплектований майже на 100 відсотків. Аби підтримувати дії регулярних підрозділів ЗСУ, до батальйону приєдналися представники різних верств населення — від працівників ІТ-сфери, філологів до простих робітників, тих, хто має неабиякий військовий досвід у минулому, і тих, хто взяв до рук зброю вперше…
Кореспонденту АрміяInform вдалося побувати на одному з вишколів для особового складу батальйону, які проводяться в підрозділі на постійній основі — для когось це можливість освіжити знання з військової науки, хтось опановує її тут і тепер.
«Закріпив» знання, надаючи допомогу постраждалим під час ворожих обстрілів рідного селища
Навчальна точка з тактичної медицини. Інструктор Дмитро — за освітою фельдшер-акушер і ветеринар. До кінця лютого він працював анестезіологом у ветеринарній клініці. Розповідає, що вже тоді відчував: потрібно набути знань з тактичної медицини. Тому за можливістю спілкувався з бойовими медиками та тими, хто зазнав поранень під час бойових дій. «Закріпив» знання, надаючи допомогу постраждалим під час ворожих обстрілів рідного селища, що в Харківському районі.
— Я завжди ношу із собою тривожний наплічник з тактичною аптечкою. Тоді саме він став у пригоді. Працював з проникним пораненням ноги, переломом ребер. Все обійшлося, пацієнти живі.
Дмитро навчає хлопців, як правильно накласти собі або побратиму турнікет, оклюзійні наліпки, що робити з проникними пораненнями та вузловою кровотечею, вчить правил евакуації пораненого з поля бою тощо. Після інструктажу кожен боєць відпрацьовує продемонстроване на собі та побратимові. Дмитро уважно й терпляче стежить за підопічними, виправляє помилки, у разі потреби повторює деталі інструктажу.
Інтернет — велика сила, або Як вивчити посібник з експлуатації для гранатомета
А неподалік новобранців навчають поводження з гранатометами. Хлопцям демонструють два зразки зброї, яка успішно використовується проти броньованої техніки — радянський РПГ-7 та новітній шведський ручний протитанковий гранатомет Carl Gustaf.
Інструктор Гліб за фахом вебдизайнер. В ТрО проходить службу з 12 дня широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Розповідає, що за станом здоров’я до служби в армії непридатний, але через особисту впертість зміг побороти бюрократію.
— Я чотири дні без зупинки їздив по ТЦК та СП, аж поки мене не зголосилися призвати. А я просто не міг сидіти спокійно, поки у країні вирує ворог! — розповідає боєць.
За місяць Гліб ідеально опанував РПГ-7 та відмінно відпрацював навчальні стрільби, влучивши в ціль близько 10 разів, тому нині із задоволенням ділиться з побратимами досвідом, про який ще місяць тому й не мріяв.
А ось представлений Carl Gustaf щось новеньке для багатьох. Командир бригади Максим розповідає, що вивчали інструкцію щодо поводження з гранатометом за допомогою ютубу.
— Інтернет — велика сила, — усміхається комбат. — Усе чітко й доступно роз’яснили, навіть інструкцію перекладати не довелося. Тепер мріємо випробувати нашого Густава на ворожій техніці.
Уже о 5:20 24 лютого я евакуював останнього учня до підвалу
Максим з позивним «Фізрук» носить форму морпіха. Кілька років тому він звільнився з лав ЗСУ, але вже 24 лютого дістав із шафи однострій та приєднався до тероборони.
— Після звільнення з армії я працював вчителем фізкультури в одній зі шкіл-інтернатів Харкова. Вже о 5:20 24 лютого я евакуював останнього учня до підвалу, передав дітей у надійні руки, заїхав додому переодягтися — і ось я тут, — розповідає «Фізрук».
Він — один із найстарших у батальйоні. Зокрема й за званням — головний сержант. Навчає особовий склад веденню бою в урбанізованій місцевості та рукопашного бою. Каже, на війні всі знання тією чи іншою мірою можуть згодитися. Розповідає, що всі підлеглі дуже вмотивовані, а це допомагає швидко та успішно навчатися. Вмотивованість — це перший і головний крок до перемоги!
