Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Серед найжорстокіших катів мирного населення на Київщині виявились молоденькі російські строковики й контрактники – представники «малих» народів Сибіру. Такі висновки можна зробити з розповідей свідків, які пережили ті події, а також з інформації, яку оприлюднив Телеграм-канал «Беларускі гаюн», опублікувавши адреси відправлень кур’єрської служби СДЕК у місті Мозир (білорусь).
Мародери відправляли награбоване в Рубцовськ, Кизил, Читу, Улан-Уде та інші міста Східного Сибіру і Забайкальського краю. Саме звідти були сформовані декілька батальйонних тактичних груп від військових частин і з’єднань Східного військового округу рф. Як розповідають свідки жорстоких подій, саме буряти, хакаси і особливо тувинці від вседозволеності та вбивств невинних жертв просто п’яніли. Зовсім молоді юнаки, ніби смакували процеси знущань і позбавлення життя кого завгодно.
Літній чоловік, на ім’я Леонід, із села Богданівки Броварського району на Київщині згадує, що коли рашисти увійшли в їхнє село і почали займати оборону біля цивільних будівель, один молоденький солдат добровільно визвався у командира знищити усіх сільських собак. Спочатку цей солдатик з характерною монголо-азійською зовнішністю позбавляв життя чотирилапих, орудуючи власним ножем. Це він робив з насолодою, підспівуючи собі під ніс різні пісні-заклинання, напевне уявляючи себе шаманом чи сибірським мисливцем. Насправді він співав російську попсу власною мовою, а в наступні дні він і ще декілька його одноплемінників (такої ж зовнішності) ґвалтували і розстрілювали місцевих жінок, хизуючись навіть перед власними «побратимами» слов’янської зовнішності, що їм за це нічого не буде, бо вони – тува, як шойгу.
Російське інформаційне агентство Регнум 6-го квітня повідомило, що Тува сформувала цілий загін добровольців, які готові вирушити в Україну для участі у «військовій операції».
На фото, оприлюднених в мережі, видно, що ці «добровольці» стоять просто в гумових чоботах, російських «горках» і шапках-вушанках – навіть таке екіпірування свідчить, що вони – гарматне м’ясо для російської воєнної машини.
Але ці «добровольці» залюбки йдуть воювати на чужу територію, війна – це їхній шанс. Адже їм буде дозволено усе, за що вдома можна сісти за грати: вбивати, грабувати, ґвалтувати і знущатись. І роблячи усе це, російська пропаганда розповідатиме, що вони – захисники світу від «нациків», вони воюють за росію…
Взагалі Тува, чи Тива (як вони себе називають) – це найбідніший і найдепресивніший регіон росії. Навіть росіяни називають його – «дупою світу», і найбільше бажання людини, яка вважає себе нормальною, просто виїхати звідти. Адміністративний центр – місто Кизил, вважається найнебезпечнішим містом рф, у ньому найвища кількість вбивств на сто тисяч населення. Місцеві мешканці, які в переважній більшості зловживають алкоголем і наркотиками, вважають вбивство – нормою. Силовики в Туві – асимільовані з бандитизмом і корупцією.
Служба у російській армії – одна з можливостей хоч щось заробити, тому чимало хлопців, яким дозволяє стан здоров’я, прагнуть піти служити й залишитись «на контракт» у місцевих частинах, щоб далі щось там красти і пропивати.
«План по призову» на строкову службу Тува теж що періоду виконує, і кожні пів року до тисячі молодих тувинців йдуть служити в зс рф. У кожній частині, на зразок кавказьких, є свої тувинські чи бурятські «земляцтва» – етнічні групи. Ці сибірські земляцтва менш агресивні, ніж кавказці, але значно жорстокіші, які не займаються відкритим казарменим хуліганством і знущаннями, вони намагаються «підім’яти під себе усіх» навіть шляхом вбивств. Кожен тувинець має з собою тувинський ніж і готовий його «пустити в хід», хоча переважна більшість не займається єдиноборствами, а вживає наркотики і спиртне.
Ці «сибірські земляцтва» стали серйозною конкуренцією «кавказьким земляцтвам» у військових частинах рф, і між ними часто йде не лише суперництво і жорстока боротьба за владу. Зважаючи, що міністр оборони шойгу – тувинець і улюбленець російського президента путіна, представники його «малого народу» і його земляків дозволяють собі чимало в російській армії, зокрема й нелюдські знущання з мешканців захоплених українських міст.
