У «Бойовому зведенні» Генерального штабу ЗС України станом на 06:00 06.04.2022 року йдеться про те, що ворог намагається поліпшити тактичне положення на Південнобузькому напрямку. Цілком імовірно, що буде використана територія самопроголошеної придністровсько-молдовської республіки (ПМР) для підтримки наступальної операції на зазначеному напрямку. На аеродромі «Тирасполь» здійснюється підготовка для приймання літаків.
Сьогодні у Придністров’ї зосереджене доволі значне угруповання російських військ, які маскуються під назвою «миротворці» в суперечливому регіоні, а насправді це оперативна група російських військ (ОГРВ ПРРМ) і її чисельність понад 1500 російських військових. На озброєнні росіян є невелика кількість танків і РСЗВ БМ-21 «Град», а також БТРи й БРДМи. Крім військових РФ, в ПМР є доволі чисельні «місцеві» збройні формування — це проксі-війська Росії, військове управління ними здійснюють російські офіцери. Чисельність їх оцінюється в 7–8 тисяч осіб — чотири мотострілецькі бригади російського типу. Дві — на півдні (у Тирасполі та Бендерах), одна — у центрі, в Дубоссарах, одна — на півночі, у Рибниці. Є також артилерійський та зенітно-артилерійський полки, батальйони спецпризначення, розвідувальний, танковий, інженерно-саперний, зв’язку та ремонтний. Також до «військових» можна додати частини «Міністерства держбезпеки» та МВС.
У Тирасполі, який вважається «столицею» ПМР, є військовий аеродром. До 1989 року використовувався як військовий аеродром ВПС СРСР. Аеродром має найдовшу злітно-посадкову смугу у Придністров’ї, яка є бетонною й може приймати літаки будь-яких типів. Її довжина 2500 метрів, ширина — 47 метрів. Цього достатньо, щоб приймати всі літаки, які є на озброєнні РФ.
ВПС СРСР використовували тираспольський аеродром як базу 642-го гвардійського винищувального авіаційного полку, який літав на МіГ-27, а пізніше на МіГ-29. У 1991 році розпочалися роботи з перепрофілювання Тираспольського аеродрому в пасажирський аеропорт, який був би найбільшим у Придністров’ї. Ці роботи були зупинені внаслідок відсутності фінансування та політичної неврегульованості статусу Придністров’я, що не дозволяло розмістити в Тираспольському аеропорту митні та прикордонні служби Республіки Молдова й здійснювати польоти за межі країни.
Під час реконструкції аеропорту Кишинева в 1999-2000 роках аеропорт Тирасполя використовувався для виконання регулярних пасажирських і чартерних рейсів, для чого за тимчасовою схемою була організована присутність в Тирасполі реєстраційної та митно-прикордонної служби з кишинівського аеропорту.
У жовтні 2012 року президент так званої ПМР Євген Шевчук заявив про намір створити у Тирасполі на території військового аеродрому цивільний міжнародний аеропорт. Глава делегації російської держдуми Сергій Гаврилов підтвердив, що аеропорт у Тирасполі буде реконструйовано коштом російського бюджету, проте роботи на ньому розпочалися лише кілька місяців тому, коли цей об’єкт почали розглядати як точку повітряного проникнення в Україну з південно-західного напрямку.
У цій ситуації небезпечним є ще й те, що в Одеській області в безпосередній близькості від Тирасполя й Придністров’я розташовані відразу декілька українських аеродромів. Беручи до уваги тактику дій росіян під Києвом під час захоплення Гостомельського аеродрому, нам варто звернути посилену увагу на оборону цих об’єктів. Адже на кожен з них може бути перекинутий вертольотами з Придністров’я російський десант, підльотний час тут дуже невеликий.
