На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
У «Бойовому зведенні» від 2 квітня 2022 року Генеральний штаб ЗС України повідомив, що міністерство оборони російської федерації вирішило терміново активізувати роботу щодо залучення підрозділів російських військ, які базуються на території Придністровського регіону Республіки Молдова для проведення провокацій та демонстраційних дій на кордоні з Україною.
Українська розвідка відзначає передислокацію російських військ та підрозділів так званої придністровсько-молдавської республіки з метою підготовки до ведення демонстрації готовності до наступу та, можливо, бойових дій проти України.
Про що говорить таке повідомлення щодо активації ворожого угруповання фактично в нашому тилу і географічно майже в центрі України.
По-перше, 15 березня 2022 року ПАРЄ одноголосно підтримала поправку щодо визнання Придністров’я зоною російської окупації. Офіційною мовою — це підтвердження того, що наш кордон з агресором збільшився на 405 кілометрів, адже саме стільки кілометрів українсько-молдовського кордону контролює невизнана Придністровська Молдавська Республіка, яка насправді є окупованою Росією територією європейської країни Молдови.
Із середини березня 2022 року з кожного з цих 405 кілометрів потенційно йде загроза вторгнення в Україну. Тобто для охорони і оборони даного напрямку залучена відповідна кількість наших сил і засобів, які могли б успішно застосовуватись на інших небезпечних напрямках. Розглядаючи далі кількість російських і проксі-російських військ, які дислокуються на території Придністров’я і можуть у будь-який момент розпочати активне протистояння, розуміємо, що наших військ тут «зв’язано» чимало.
Складності додає й те, що більша частина смуги Держкордону пролягає рівнинною місцевістю без значних природних перешкод, які б стали додатковими перепонами на шляху вторгнення. Тобто на цих 405-ти кілометрах є дуже мало місць, де не можна наступати. Крім того, у Тирасполі є військовий аеродром, який можуть застосовувати практично всі види російських військових літаків і гелікоптерів.
Щодо російських військ на території Придністров’я. Росіяни називають контингент, який є тут — «миротворчим», адже на початку 90-х років, коли Молдова виборювала власну незалежність, він нібито сприяв припиненню бойових дій у регіоні. Сьогодні цей російський контингент має іншу назву — «Оперативна група російських військ у Придністровському регіоні Республіки Молдова (ОГРВ ПРРМ)», і виконує дещо інші завдання — охороняє кілька об’єктів, серед яких склади російського озброєння біля села Колбасна.
Нині у складі ОГ у Придністров’ї зостаються два окремі батальйони — 82-й і 113-й, управління, підрозділи охорони та обслуговування. Механізовані батальйони почергово виконують «миротворчу місію» на Дністрі, за рік змінюючи один одного. Загальна чисельність ОГРВП, включаючи миротворчі сили, близько 1700 військовиків.
Чисельність суто російського «миротворчого» батальйону в Придністров’ї становить 412 осіб. Щороку він здійснює ротації. Загалом Оперативне угруповання російських військ (військова частина № 13962) нараховує ще 1100 осіб. Крім того, сховища в селі Колбасна зберігають сотні танків і бронетранспортерів, понад 200 зенітно-ракетних комплексів і РСЗВ «Град», 30 тисяч автоматів, кулеметів та пістолетів.
Більша частина військових і техперсоналу ОГРВ у Придністров’ї — це місцеві жителі, які отримали російське громадянство. У Молдові Росія втілила доволі підступну схему: «задекларувала» чисельність своїх військових, які можуть там перебувати — до 1700 осіб (загальна чисельність ОГРВ). Насправді їх 410–420 осіб. Тобто за нагоди сюди ще можуть прибути до півтори тисячі офіційних «російських миротворців».
Така нагода склалась восени 2021 року, коли Росія збільшила кількість саме росіян у Придністров’ї, сюди ще прибули кілька сотень російських військових, які скористались тим, що більша частина їхнього угруповання — місцеві мешканці з російськими паспортами, і така юридична колізія стала реальною й законною можливістю перекинути сюди ще кілька сотень «миротворців». За кілька місяців до російського широкомасштабного вторгнення в Україну, так звана влада ПМР (маріонетка Росії. — Авт.) ухвалила рішення про збільшення російського контингенту майже вдвічі, і введення додатково вертолітної ескадрильї… Потребу у збільшенні контингенту пояснювали ймовірністю провокацій з боку Молдови на постах Спільних миротворчих сил і в Зоні безпеки.
Щодо «ротацій» і «посилення» російського контингенту, то експерти видання «Європейська правда» зазначають, що до початку російсько-української війни «постачання» російського контингенту на цю територію здійснювалося через територію України за згодою Кишинева. Утім, від 2014–2015-х років цей канал закрився, і поїздом Москва — Кишинів «миротворці» їздити перестали (масово. — Авт.). Тому запитання «як здійснювати ротацію» постало для росіян досить гостро.
Ба більше, і повітрям її здійснювати було б неможливо, адже Україна і Румунія відмовили би військовим літакам у наданні повітряного коридору. Тому останнім часом військові РФ приїжджали через Кишинівський аеропорт. Коли при владі був промосковський Додон, це було доволі просто, але тепер, коли при владі прихильники проєвропейського напрямку, росіяни змушені робити це нелегально, маскуючись під «туристів». Декого з них молдовські прикордонники виявляють і відправляють додому. Але певна кількість їх все-таки потрапила до Придністров’я.
Значно численнішими за російський контингент є незаконні військові формування так званої ПМР. По суті, ці збройні формування — це проксі-війська Росії, військове управління ними здійснюють російські офіцери. Чисельність незаконних військових формувань Придністров’я оцінюється в 7–8 тисяч осіб. Їхня основа — чотири мотострілецькі бригади російського типу. Дві — на півдні (у Тирасполі та Бендерах), одна — у центрі, в Дубоссарах, одна — на півночі, у Рибниці.
Проте ці бригади ще донедавна були «кадровані», тобто неповного складу. У деяких із них чисельність не перевищувала 500 осіб. Для розгортання в повноцінні бойові одиниці вони потребують певного часу для доукомплектування. За останні кілька тижнів цей процес набрав обертів у придністровських військкоматах та безпосередньо в місцях дислокації підрозділів.
Окрім мотострілецьких бригад, є також артилерійський та зенітно-артилерійський полки, батальйони спецназу, розвідувальний, танковий, інженерно-саперний, зв’язку та ремонтний. Також до «військових» можна додати частини «Міністерства держбезпеки» та МВС.
На озброєнні російської армії та їхніх проксі в окупованій частині Молдови є легка бронетехніка, переважно БТР та БРДМ-2, протитанкові гармати та міномети. Є також і наступальне озброєння — танки Т-64 (офіційно 18 машин, але свідки кажуть, що менше) та РСЗВ БМ-21 «Град».
Крім того, у згаданих військових сховищах у селі Колбасна, за даними розвідки, сьогодні зберігають сотні танків і бронетранспортерів, понад 200 зенітно-ракетних комплексів і РСЗВ «Град», 30 тисяч автоматів, кулеметів та пістолетів. Тобто Росія цілком здатна сформувати (але для цього потрібний певний час) і озброїти в Придністров’ї ще декілька ударних груп для проведення активних бойових дій на даному напрямку.
За кілька останніх років російські підрозділи разом із місцевими «збройними силами ПМР» досить активно відпрацьовували різні «диверсійні» і «антитерористичні» дії, противником у яких була саме Україна. А танкові підрозділи навіть розробляли «вклинення» на українську територію і «перерізання» важливих транспортних артерій (від Рибниці в Придністров’ї до «Одеської» траси Одеса — Київ у районі Кривого Озера всього 95 кілометрів. — Авт.).
Одеса взагалі зовсім поряд із Придністров’ям, недалеко звідси й до Вінниці та Умані — важливих українських транспортних вузлів, через які йде сполучення на всю Україну. Під прицілом з Придністров’я перебувають південні і західні українські регіони, як-от: Бессарабія, Одещина, Поділля і навіть Буковина. Саме тому російське командування вирішило наразі «активувати» сили на цьому напрямку, проводити демонстраційні дії і навіть провокації, адже тим самим вони «зв’яжуть присутністю» значну кількість українських сил на території всієї країни.
