Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
Максим Кагал народився 1 грудня 1991 року в Кременчуці. З дитинства захоплювався спортом — обожнював футбол, був відданим уболівальником рідного «Креміня», брав участь у багатьох галасливих фанатських «виїздах» на підтримку улюбленої команди різними містами України. Був гравцем регбійного клубу «Бастіон», у складі якого 2014-го став срібним призером відкритого чемпіонату Кременчука з регбі-7 (різновиду регбі-футболу).
Проте головною його пристрастю були єдиноборства, ще старшокласником Максим став професійно займатися кікбоксингом і тайським боксом муай-тай у спортивному клубі «Гермес». Здобувши багато нагород на різних змаганнях та титул чемпіона України, увійшов до складу національної збірної з кікбоксингу. Піком кар’єри молодого спортсмена стала поїздка на чемпіонат світу за версією ISKA (Міжнародна асоціація спортивного карате. — Авт.), що відбувся в червні 2014 року в іспанському місті Коста-Брава та в якому брали участь понад 600 спортсменів.
Студент 5-го курсу інституту механіки і транспорту Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Максим Кагал виступав на чемпіонаті у ваговій категорії до 60 кг, і, мовою коментаторів, «у найжорсткіших рингових розділах»: лоу-кік (круговий удар) и К-1 (японський кікбоксінг). У першому розділі він здобув перемогу і титул чемпіона світу, у другому — почесну бронзову нагороду.
Природно, тріумф кременчуківця зацікавив багатьох іноземних фахівців, які висловлювали побажання бачити його на професійних рингах Європи, що відкривало блискучі перспективи: нові перемоги, слава, гроші, кар’єра… Але на його рідній землі вже тривала організована путінцями підла «гібридна» війна, його однолітки — фанати різних футбольних клубів — масово записувалися до лав «Азову», і Максим пішов разом із ними.
Він чесно служив і чесно воював (зокрема, 2015-го брав участь у жорстоких боях за село Широкине), а коли це дозволяли обставини — поєднував службу зі спортом. Захопився бігом на довгі дистанції, залюбки брав участь у марафонських забігах, зокрема й тих, що організовувала спільнота STEEL RUNNERS у його рідному місті. Два роки тому переміг у турнірі з боксу, присвяченому пам’яті побратимів, полеглих під час Павлопіль-Широкинської операції.
З 24 лютого 2022 року командир взводу із позивним «Пістон» старший лейтенант Кагал, як і всі «азовці», постійно перебував у боях, під ворожим вогнем. Зокрема, 5 березня Максим очолив зведений підрозділ, який отримав завдання стримати просування противника. Незважаючи на майже годинний артилерійський обстріл із суші і моря та 5-кратну перевагу ворога в живій силі (не кажучи вже про техніку), підрозділ старшого лейтенанта Кагала завдяки його грамотному керівництву вщент розбив ворожу батальйонну тактичну групу і змусив рашистів ганебно тікати, при цьому було «демілітаризовано» щонайменше 2 танки, 4 бронетранспортери, 2 самохідні артилерійські установки та близько роти піхоти.
Згодом «Пістон» зголосився очолити групу «азовців», вмілими діями якої було знищено командний пункт, який окупанти облаштували в одній із маріупольських п’ятиповерхівок. Під час «зачистки» офіцер ішов попереду, надихаючи підлеглих своїм прикладом, особисто знищував рашистів вогнем та гранатами, а одного із них захопив у полон (вороги виявилися спецназівцями путінської військової розвідки). У бою двох «азовців» було тяжко поранено і вони не могли пересуватись, проте Максим швидко надав їм першу медичну допомогу та організував евакуацію.
Невдовзі про старшого лейтенанта Кагала серед загарбників поповзли чутки, що нібито його не беруть кулі, а тих, хто стає на його шляху — чекає неминуча смерть…
25 березня під час спроби штурму українських позицій на околицях Маріуполя противник вкотре був розбитий та відкинутий на попередні рубежі. У запеклому бою Максим перевів до категорій «двохсотих» і «трьохсотих» близько відділення ворогів, але сам зазнав численних поранень, від яких загинув. Так закінчився земний шлях безстрашного захисника України Максима Кагала, який вічно житиме в пам’яті нашого народу.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 201/2022 від 2 квітня 2022 року старшому лейтенанту Кагалу Максиму Володимировичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). https://www.president.gov.ua/documents/2012022-41985
Вічна слава Героям!
@armyinformcomua
У ніч на п’ятницю, 17 жовтня, російські окупанти атакували ударними безпілотниками Кривий Ріг.
За минулу добу між Силами оборони України та російськими окупаційними військами відбулося 146 бойових зіткнень.
«Українська паперова армія» невдовзі остаточно перетвориться на мем, адже на зміну стосам паперів приходить «Імпульс» — цифрова система для швидкого, точного та безпечного обліку особового складу у Збройних Силах України.
У світі сучасних технологій оборонна авіація стоїть на порозі нової ери. Компанія Radia, відома своїми інноваціями у сфері великогабаритних літальних апаратів, представила концепцію WindRunner for Defense — унікального транспортного літака, здатного доставляти надважкі вантажі у віддалені або важкодоступні райони.
Віталій — командир 2-го механізованого батальйону 156-ї окремої механізованої бригади, «виріс» в комбати з солдата.
49-річний киянин Денис із позивним «Артист» до війни був актором театру та кіно. Зізнається, що не раз перевтілювався у ролі воїнів-захисників — тоді ще на сцені. Тепер — у реальності. Його нинішня роль не має дублерів: молодший сержант, командир міномета, реальні позиції на Донеччині.
Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…