Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
Російських військових, які влаштували Бучанську різанину, знову повертають в Україну. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
64-та мотострілецька бригада 35-тої загальновійськової армії РФ, військовослужбовці якої чинили масові вбивства та катування мирного населення в Бучі, буде повернута на територію України. Російське командування не проводитиме ротацію особового складу в цьому підрозділі та знову кидає його на передову.
Станом на 4 квітня бригаду було виведено з України в Білорусь і вона перебувала поблизу міста Мозир. До 6 квітня особовий склад доправлять залізницею до російського Бєлгорода. Після лише дводенного відпочинку їх планують повернути в Україну в одну з «найгарячіших» точок (орієнтовно – харківський напрямок). Зазвичай, російські підрозділи що покидають зону бойових дій отримують набагато більше часу на відновлення та відпочинок.
Подібний графік вказує на те, що на 64-ту бригаду очікують «спеціальні завдання». Перше з них: залякування жителів населених пунктів України. Ті, хто чинив злочини геноциду в Бучі можуть повторити це знову в інших містах.
Ще одна мета швидкого повернення 64-ї бригади на територію України – швидка «утилізація» непотрібних свідків. Тобто, передислокація на таку ділянку фронту, де у них не буде шансів залишитися живими, щоб унеможливити надання свідчень у майбутніх судах.
Особовий склад підрозділу, усвідомлюючи резонанс подій в Бучі та відповідальність за скоєні злочини, масово опирається поверненню в Україну. Втім, російське командування ігнорує ці настрої та погрожує трибуналом в разі відмови продовжувати участь у бойових діях. Рапорти на звільнення не приймаються до розгляду.
Наразі українські та міжнародні слідчі проводять документування численних воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених російською армією. І жоден злочинець-окупант не уникне належного покарання.
