Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
У мережі з’явилося чергове відео із трофейним російським «Тайфуном-К», або КамАЗ-63968. Цього разу українські сили оборони отримали повністю непошкоджену машину. Окупанти загрузли в нашому чорноземі. «Тайфун-К» залишили, самі втекли.
Рашисти втратили вже більше ніж десяток таких бронемашин. Це підтверджують фото- та відеоматеріали. Загалом же на озброєнні армії рф їх було близько вісімдесяти. У росармії мотострілецьким підрозділам «Тайфуни-К» не дають. Дістаються вони військовій поліції, підрозділам штурму та розгородження інженерно-саперних бригад і спецназу. Експерти з озброєння вважають, що нових надходжень загарбникам ближчим часом чекати не варто.
— «Тайфун-К» став спробою адаптації для рашкованських реалій машин класу MRAP — Mine Resistance Ambush Protection, тобто «захищених від мін і засідок». Цей дуже специфічний клас з’явився в 70-х роках у Південній Родезії як спроба захисту від партизанів, — розповів АрміяInform військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук. — Дуже швидко флагманом у розвитку MRAPів стала Південно-Африканська Республіка. А ось у розвинутих країнах машини цього класу набули поширення лише у 2000-х роках. Це пов’язувалось із потребами воєн в Афганістані й Іраку. У США низка фірм виготовляла MRAPи кількох типів тисячами екземплярів. Такі машини орієнтовані на захист від підривів на мінах, тому мають великий кліренс і V-подібну форму днища, яка розсіює енергію вибуху. Екіпаж і десант розташовуються на спеціальних амортизуючих сидіннях. Дуже часто відсік екіпажу і десанту становить своєрідну добре захищену броньовану капсулу, а моторний відсік може взагалі бути позбавлений броні.
Уся філософія конструкції MRAP спрямована на забезпечення виживання людей — навіть ціною повного виходу з ладу машини. Цьому служить і капотне компонування більшості MRAPів — це дає екіпажу додаткові «півтора метри безпеки», бо міна вибухає під двигуном, а не під кабіною. Однак росіяни під час створення свого MRAPу зневажили багатьма технічними аспектами, які мали б забезпечувати безпеку екіпажу та десанту.
— Перше, що впадає в око, коли дивишся на «Тайфун-К», — це відсутність капота. Двигун розташований між кабіною водія і десантним відсіком. «Вагонне» компонування забезпечує непогане поле огляду з місця водія, але значно знижує його безпеку при підриві на міні, адже місця водія і командира розташовані над передньою віссю, — зазначив Андрій Харук.
— До того ж передня кабіна відділена від десантного відсіку двигуном, і зв’язок між командиром і десантом забезпечує тільки переговорний пристрій. У 2010 році, коли почали проєктувати «Тайфун-К», передбачалось, що він за рівнем захищеності відповідатиме четвертому рівню натовського стандарту STANAG 4569 — тобто забезпечуватиме захист від 14,5-мм бронебійних куль та від підриву на міні із зарядом 10 кг тротилу. Однак броньовик вийшов надто важким, тому довелось знизити захищеність до третього рівня — від 7,62-мм бронебійних куль і мін із зарядом 8 кг тротилу. Але і це неточно, бо випробовували машину реальним підривом тільки на шестикілограмовому заряді. Але й у такому вигляді бойова маса «Тайфуну» сягає 24 тонн.
Рашкованські військові, пересівши зі звичних «тєлєг» (БТР і БМП) на «Тайфун», були шоковані — «да ета же амєріканскій лімузін!». Зручність (відносна) і легкість в управлінні (теж відносна) досягнуті завдяки застосуванню імпортного комплектовання: шестиступінчата автоматична коробка американської фірми «Аллісон», ірландські ступиці з колісними редукторами «Тімоні», французькі шини «Мішлен», німецька комбінована броня з керамічним підсиленням. Зрозуміло, що за умов санкцій доведеться або згортати виробництво «Тайфунів-К», або вдаватись до імпортозаміщення — а це призведе до погіршення характеристик броньовика. Дебютували в бою вони в Сирії. В Україні доля «Тайфунів-К» незавидна. Головна причина втрат — те ж саме імпортозаміщення, коли замість спеціальних шин «Мішлен» ставлять звичайні, рашкованського виробництва. А вони, виявляється, чудово горять — і «аналоговнєт» перетворюється в казанок для запікання рашистів.
