Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
24 березня в порту тимчасово окупованого Бердянська був знищений великий десантний корабель «Саратов». Ще три ВДК «Орск», «Цезарь Куніков» та «Новочеркаськ» зазнали пошкоджень і врятувалися втечею.
Нині «Саратов» затоплений. Він і досі перебуває біля причальної стінки порту Бердянська. Про це свідчать нові супутникові знімки, що нещодавно з’явилися в мережі. Про «Саратов» роспропагандисти вже й не згадують, хоча до його знищення розповідали про корабель та його участь у вторгненні з пієтетом і пафосом. От тільки пишатися особливо й не було чим, вважають експерти з озброєння.
— «Саратов» і «Орск» належать до проєкту 1171 (або ж «Тапір») — тобто першого, реалізованого в совєцькому союзі проєкту великих десантних кораблів, — розповів АрміяInform військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук. — Як ви вже здогадались, оригінальністю в цьому «аналоговнєті» і не пахне — концептуально «Тапір» став «спадкоємцем» американських танкодесантних кораблів типу LST1 часів Другої світової війни. Характерна риса таких кораблів — вантажний трюм, який займає більшу частину корпусу і закінчується носовими воротами. Завдяки ним та невеликому зануренню ВДК можуть підходити впритул до берега, а техніка виходить на берег своїм ходом.
Будувались «Тапіри» на корабельній верфі «Янтарь» в окупованому місті Кьоніґсберг (Калінінград). Виготовили 14 таких ВДК, перший із яких (той самий «Саратов») передали флоту в 1966 році, а останній («Ніколай Фільчєнков») — у 1975-му. Будувались вони чотирма серіями (4, 2, 6 і 2 кораблі), які дещо різнились між собою. Скажімо, на кораблях 3-ї та 4-ї серій на додачу до попереднього озброєння (57-мм спарена гармата) встановлені ще дві пускові установки реактивної системи залпового вогню «Град». Корабель проєкту 1171 завдовжки 113 м. Два дизелі потужністю по 4500 кінських сил забезпечували ВДК швидкість 17 вузлів (31,5 км/год), але це в кращі його роки — нині старі іржаві посудини ходять значно повільніше. «Тапір» може транспортувати до 1000 тонн вантажів — наприклад, 20 танків або 45 бронетранспортерів. У репортажі роспропагандистів з Бердянська, присвяченому прибуттю «Орска», видно, як із нього розвантажували БТР-82А. У кубриках можуть розташуватись з мінімальним комфортом 300–400 десантників. По суті, кораблі проєкту 1171 навіть на момент своєї появи не були «останнім словом» у кораблебудуванні. Не дивно, що надалі совєти відмовились від будівництва ВДК, доручивши цю справу польському союзникові. Поляки створили значно більш передовий ВДК проєкту 775 і налагодили його масове виробництво. До речі, бердянські недобитки «Новочеркасск» і «Цезарь Куніков» — це кораблі саме цього проєкту.
Більшість «Тапірів» списали ще в 90-ті роки і на початку 2000-х. Один корабель у результаті поділу Чорноморського флоту отримали ВМС України. ВДК з назвою «Рівне» був списаний 2004 року. У складі «ваєнна-марскога флота шишкостану» залишилось чотири таких кораблі: «Саратов» (1966 р. випуску), «Орск» (1968 р.) і «Ніколай Фільчєнков» (1975 р.) на Чорному морі і «Ніколай Вілков» (1974 р.) — на Тихому океані. Чормоморські «Тапіри» працювали на «сирійському експресі», доставляючи вантажі рашистам та їхньому союзникові Асаду.
Андрій Харук також розповів, що нині в експертному середовищі та серед дослідників конфліктів і озброєння тривають дискусії щодо власне знищення «Саратова» та удару по кораблях у Бердянську.
— Більшість дослідників доходять висновку, що ВДК був знищений внаслідок удару ракетою «Точка У», — зазначив він. — Якби Голлівуду запропонували такий сценарій — його б забракували як нереалістичний. У той час як російські нацисти «високоточними» протикорабельними ракетами «Бастіон» луплять по площинних наземних цілях (а «Бастіон», щоб ви собі розуміли, коштує значно дорожче «Калібру»), українці «Точкою», не призначеною для ураження кораблів, топлять вороже корито. Як написав один поляк у коментарі під новиною про удар по «Саратову»: «Це ж яку присвяту мусили написати українці на боєголовці «Точки», щоб зчинити такий розгардіяш у порту!».
