Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Серед адекватної частини людства побутує думка, що путін з’їхав з глузду і не має іншої мети, окрім знищення України. Ще адекватніші кажуть, що усі ерефці — це колективний путін, що усі вони живуть одним прагненням — нашого фізичного знищення. Тут важко сперечатись, лише один розстріляний Маріуполь є вичерпним доказом цього. Але є одне «але» — приблизно 40 тисяч громадян України, примусово вивезених на територію країни агресора. Навіщо росіяни це роблять і не збираються припиняти?
Відповідь на ці запитання можна знайти, склавши до купи деякі факти з минулого та нинішніх реалій «країни 404».
Яничари ХХІ сторіччя
Є в росії давня історична традиція — перетворювати населення окупованих країн на гарматне м’ясо. Щоб переконатися в цьому, не будемо тривожити сиву давнину (там є безліч прикладів), досить лиш подивитися на те, що відбувається зараз. Нині проти нас воюють такі собі яничари ХХІ сторіччя: «елітні» батальйони кадирівців із розгромленої 1999 року Чечні, осетини і абхазці з остаточно «відкушених» 2008 року від Грузії районів. Ерефці погрожують нам найманцями із розбомбленої Сирії і кидають під кулі ЗСУ тисячі кримчан та мешканців ОРДЛО. Ну, і захоплену без жодного пострілу Білорусь, наразі, зарано списувати з рахунку.
Слід відзначити, що рос-яничарству є цілком прагматичні причини. Уже щонайменше два десятиліття росія намагається подолати демографічні проблеми, які гальмують економічне зростання країни. Тамтешні учені з року в рік констатують чергове рекордне падіння рівня народжуваності, й виробляють наукові рецепти зміни ситуації на краще. Ефективні рішення цієї проблеми вже давно відомі й успішно застосовуються на практиці. Вони передбачають насамперед запровадження комплексу економічних заходів, спрямованих на підвищення якості життя населення. Й тамтешні науковці теж пропонують своїй владі взяти їх на озброєння.
Та хто й коли на росії дослуховувався до думки вчених?!
А ось політиків — так, слухають. Як от, наприклад, жириновського, про якого кажуть — що у нього на язиці, то у путіна на умі. Кілька років тому, коментуючи чергові капризи кремля, він заявив, що для розв’язання економічних проблем рф треба «перекинути» за Урал з 15 мільйонів українців, роздати їм землю, й нехай працюють на окупантів. Ще й додав побіжно, ніби йшлося про якийсь бонус до хитрої оборудки, — заодно і «слово Україна перестане лунати».
З життя «евакуйованих»
Власне, цю ідею вже втілено в життя, щоправда, не у омріяних рашистами масштабах. У 2014-2015 роках росіяни вивезли на свою територію більш як пів мільйона наших співгромадян. Як вони там живуть? Навіть і з тих небагатьох розповідей, які потрапляють у наш інформаційний простір, стає ясно, що картина не дуже райдужна. Депортованим українцям найчастіше дістається низькооплачувана робота, їх шокує примітивний побут ерефців, їм доводиться терпіти систематичні упослідження з боку «великоросів». Більшість із них восьмий рік перебувають у напівзаконному статусі, органи влади неохоче надають російське громадянство, що відрізає від доступу до соціальних благ.
Показова історія, яку опублікували у росзмі уже після широкомасштабного вторгнення наприкінці лютого 2022 року. 2014 року учительку Олену Гуменюк і її сина-підлітка росіяни «евакуювали» з Донецька аж за Урал. Більше ніж рік жінка взагалі не могла знайти роботу, потім працювала гувернанткою, продавчинею, прибиральницею. Вона досі винаймає кімнату в гуртожитку, реєстрацію (тобто «прописку») їй не дають, але сина вже призвали до росармії…
Якщо «баби не народжують»…
Ще роки за три до початку широкомасштабної війни проти України, російські учені прогнозували, що пік загострення економічних та політичних проблем припаде на 2024 рік. З ним пов’язувалося поглиблення демографічної кризи та падіння рівня добробуту населення. За свіжішими розрахунками, уже цього року реальні доходи росіян впадуть на 7,2%. У найближчий перспективі — зростання безробіття та ще більше подальше падіння рівня життя, масове безробіття, за ним — зменшення коефіцієнту сумарної народжуваності (нині у рф складає 1,52 дитини на одну жінку, при задовільній нормі — 2,3 дитини). Далі ситуація розвиватиметься за принципом снігової лавини — ще більший занепад економіки, ще глибший спад рівня життя і таке інше, по колу.
На брак людей скаржаться і військові, саме через проблеми з демографією чисельність збройних сил рф за десять років упала з 1,2 млн (2008 рік) до 798 тис осіб (2019 рік). Але їх цікавить не тільки кількість, а й якість солдатів. Як слушно зауважила українська письменниця Оксана Забужко: «Без наших козаків у Росії не виходить армії, виходить, тупо, орда зарізяк, і так було всі 300 років: Росія не виграла жодної війни, яка б не була в українських інтересах». У кремлі це чудово розуміють і шукають можливості посилити свою армію за рахунок українців.
Подібні ідеї, у дусі середньовічних работорговців, можна почути і з уст високочолої московської «інтелігенції» і від штатних пропагандистів кремля, які плутають фертильність із агресивністю. Фантазії такого роду «експертів» часом жахають, часом — смішать, але переважно дивують справді менгелівським цинізмом.
Як от, наприклад, зарозуміле і зневажливе просторікування російських науковців про демографічні «здобутки» 2014-2015 років. Для них це — «успішні роки», у які «збіглося одразу декілька сприятливих факторів», насамперед — одномоментне «приєднання» 2,5 млн мешканців Криму до рф. (625 тисяч біженців із Луганської та Донецької областей та 1,6 млн жителів ОРДЛО вони демонстративно за громадян рф не вважають).
Без сумніву, умисний збройний терор, влаштований російською армією вторгнення цивільним українцям, а також примусова депортація наших земляків на територію рф — події одного порядку.
Переконує в цьому і заява одного з російських генералів, що рф «згодна евакуювати» на свою територію мільйон українців. Звідси і тактика випаленої землі — росіяни винищують інфраструктуру наших міст, палять і підривають наші будинки саме для того, щоб люди бачили — їм не буде куди повертатися! А отже, можемо з великою долею вірогідності припустити, що у «спецоперацію» від початку закладалось завдання покращити демографію рф.
Злочинці-лампасоносці вже потирають руки — намріяли собі багатий ясир…
Без ілюзій
Схильність кремлівських вождів «тиріть» чуже майно та поповнювати чисельність підданих насильницьким способом, то таки — не лише історична тяглість, а й нинішня реальність. Реальність, у якій путінці вже ведуть широкомасштабну війну з Україною, й, за фактом, гібридну — з країнами Європи (гуманітарною кризою, спровокованою 4 мільйонами біженців).
Накопичення додаткового людського ресурсу цілком вкладається в логіку недбало завуальованих путіним намірів йти війною на колективний Захід. Україну він розглядає і як трамплін для вдалого нападу на Європу, і як ресурсну базу для зміцнення своєї орди. При поганому для України розвитку події, путін посилиться за наш рахунок і тоді розпочне великий похід проти Заходу.
Тому Захід повинен рішучіше позбавлятися ілюзій і усвідомити — єдиною раціональною стратегією демократичних країн є максимальне зосередження на руйнації поточного режиму рф.
А перший крок на шляху до його знищення — перемога України!
