Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Під час зустрічі глав держав та урядів країн Євросоюзу, які обговорювали насамперед жорстоку агресію путінської росії проти України, українська діаспора влаштувала масові акції солідарності.
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Це важко собі уявити, коли твій дім, все твоє життя в одну мить перетворюється на попіл. Я довго не могла повірити, що все це – вибухи, обстріли, ці постійні сирени, – що все це відбувається не у страшному сні, а наяву», – розповідає одна з учасниць акції, Людмила, якій вдалося виїхати з Києва в перші дні війни, коли почалися інтенсивні обстріли столиці, а в деяких районах з’явилися російські диверсійні групи.
«Насправді, все це дуже страшно. Напевно, тут, у Брюсселі, люди просто не можуть собі уявити весь цей жах. Саме тому ми прийшли сюди, до Європейського кварталу, щоб нагадати європейським політикам – поки тут ідуть розмови, там, в Україні, гинуть люди», – додає ще одна учасниця акції, Тамара. Вона разом із двома дітьми встигла виїхати з Бучі за кілька годин до того, як місто було практично заблоковано.
Минулого четверга, в перший день саміту, активісти влаштували «лежачу» акцію просто біля будівлі Європейської ради, щоб європейці могли уявити, що трапляється, коли на голови мирних людей починають масовано падати бомби та ракети.
Акція солідарності відбулась і в п’ятницю, 25 березня. Біля стін Європейського парламенту молоді українські жінки встановили кілька десятків порожніх візочків, як символ дітей, які загинули під ударами окупантів або померли від голоду та спраги в оточеному Маріуполі. На сьогодні їх уже 135, тих маленьких янголів, чиє життя трагічно обірвали російські вбивці. Ще 184 дитини отримали поранення та каліцтва. Страшні цифри, які важко осягнути.
Обидві акції були організовані за сприяння неурядової організації Promote Ukraine.
«Те, що відбувається зараз в Україні, – це шок і трагедія для кожного з нас. Серце болить постійно і в кожного українця. Але для нас дуже важливо, щоб і тут, у Європі, люди не звикали до думки – мовляв, десь там точиться війна, ллється кров, але нас це не стосується. До цього неможливо звикнути. Ми відчуваємо солідарність з Україною. Більшість європейців розуміють – це саме їх, їхні родини та домівки, їхнє спокійне життя наразі захищає Україна. Захищає від чорного зла. Важливо, щоб нас чули й політики, які ухвалюють рішення. Щоб вони допомогли нам вистояти та вижити», – сказала Укрінформу керівниця Promote Ukraine Марта Барандій.
На демонстрації були люди, які пережили страхіття війни. Прийшла молода жінка, із донькою. Дівчинка на ім’я Олівія народилася два тижні тому. Тобто, вже після початку війни. Новонароджена дитина ніколи не бачила свого батька, який залишився вдома, в Україні, щоб захистити її від російських загарбників.
За всіх трагічних обставин, в яких відбувалися ці акції, в очах цих жінок не було сліз. Лише сила. Лише рішучість. Лише любов до рідних людей та до рідної землі. Тому що життя триває, і кожен українець нині живе надією про повернення. Після спільної Перемоги!
Фото: Наталія Річардсон
