Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
Старший лейтенант Павло Усов — командир механізованої роти. Загинув 11 березня під Києвом, попередньо разом з екіпажем знищивши кілька одиниць техніки окупантів та значну кількість живої сили ворога.
— За віком — хлопець, по суті — справжній чоловік та професійний командир. У мирний час його тактику бою вивчатимуть у військових підручниках… — діляться побратими Павла.
Завжди впевнений та рішучий танкіст лише кілька років тому закінчив Національну академію сухопутних військ. Навчався у розпал війни та точно знав, що ніколи не стане «кабінетним» командиром. Уже за місяць після отримання диплому відправився на війну командувати взводом.
Лейтенантові було трохи за 20, у підпорядкування — бійці, деякі з яких і в «батьки годились». Та молодий танкіст настільки швидко «обріс пір’ям» і здобув авторитет, що до нього прислухались та поважали навіть удвічі старші воїни…
— Ми не бачили «совкової» армії із усіма її принадами. Натомість одразу познайомились із фронтовиками, кожен з яких був готовий померти за Україну, з честю і почуттям гордості, — ділиться одногрупник танкіста.
Кілька тривалих фронтових ротацій навчили головного — ворогу вірити не можна. Завжди треба бути напоготові!
— Згідно з так званими Мінськими домовленостями великі калібри на фронті тривалий час не стріляли. Та ми завжди готувались дати достойну відсіч, — кажуть хлопці з підрозділу Павла. — Постійні тренування та вдосконалення зараз допомагають демонструвати неймовірні результати.
Досвідчений воїн сміливо боронив спочатку Луганщину та Донеччину, а потім Київщину.
— Павло діяв настільки рішуче та впевнено, що хотілось запитати: «Точно 96-го року народження?» — додають побратими. У ньому найдивовижнішим чином поєднувались сором’язлива хлопчача усмішка з неймовірною внутрішньою силою.
Павло загинув за Україну у танковому бою. З честю та почуттям гордості! Йому було усього 26…
Воїна поховали у рідному селищі Стара Вижва на Волині 14 березня 2022-го. Він був не лише чудовим воїном, а й прекрасним сином, братом, дядьком та другом..
За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України від 19 березня 2022 року № 148/2022 старшому лейтенанту Павлу Віталійовичу Усову присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Слава Героям!
