Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
— чому під час війни не можна публічно говорити чи писати про те, що Україна веде з кимось перемовини про постачання військової техніки, зброї, амуніції і чого завгодно для ЗСУ? Тому що РФ робить все можливе, аби зірвати контракти;
— чому під час війни не можна говорити про те, що вже відбулись поставки і в нас є щось новеньке? Тому що ворог одразу корегує свої дії під нові дані;
— чому не можна називати точні адреси та впізнавані описи об‘єктів, у які влучили ракети або у які промахнулись ракети? Це ви вже всі знаєте — бо це коригування вогню для ворога;
— чому не можна публічно викладати військові об‘єкти (госпіталь — це теж, між іншим, військовий об’єкт), місця знаходження зброї, військової техніки, особового складу? Тому що в десятки разів збільшується ймовірність знищення об’єкта ворогом;
— чому не треба публічно під час війни робити фактчекінг заяв і публікацій силових відомств та спецслужб? Тому що це війна. Повірте, що ці заяви проходять велику кількість відомчих фільтрів, і якщо вони оприлюднюються, значить, так треба для оборони держави. Після перемоги — буде натхнення, розберетесь;
— чому не треба публічно і непублічно сумніватись у рішеннях та поінформованості ЗСУ? Тому що ЗСУ найбільш поінформовані про ситуацію на фронті. І якщо вам незрозуміле рішення, значить, ви просто не все знаєте. Крім того, військові рішення не можуть прийматись під впливом громадської думки — бо це професійні рішення, це так само, як в хірургії;
Джерело: Ганна Маляр у фейсбук.
