Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
За два тижні російсько-української війни на більшості напрямків загарбник фактично вичерпав свій наступальний потенціал і наступних десять днів він просто зупинився для відновлення сил і запасів. Саме так відбувається поблизу Києва, який атакували з північного, північно-західного, і східного напрямків потужні сили російських загарбників. Столицю українські військові міцно утримують, розбиваючи вщент величезні сили загарбників.
Досить загрозлива ситуація складалась в північно-західних передмістях і містах-сателітах Києва — Ірпені, Бучі, Гостомелі і Ворзелі. Тут тривали запеклі бої, щоб не пустити росіян до столиці. Ворога вдалось на декілька кілометрів відкинути від Ірпеня, але загроза зберігається, адже противник почав закріплюватись на захоплених територіях, споруджуючи власні рубежі оборони. Тут він планує створити плацдарм для нових спроб захопити Київ.
З певних джерел з’явилась інформація, що поблизу Макарова і Бородянки росіяни навіть розпочали спорудження польових логістичних таборів, де будуть поповнювати боєкомплекти і запаси ПММ. З плацдарму на північний захід від Києва вони планують продовжити удари на південь, західніше від української столиці в напрямку Білої Церкви, щоб перерізати шляхи комунікацій із заходу України.
Крім того, російські окупанти мають у планах розширення цього плацдарму на захід. Найбільш вірогідно, що планують удар із Білорусі в напрямку Коростень — Житомир. Українська розвідка повідомляє, що, готуючи цей удар, на території Білорусі росіяни спорудили понтонний міст через річку Прип’ять у білоруському місті Петрикові поблизу Мозиря. Також тут зосереджують велику кількість бронетехніки і артилерійських систем.
Розширення плацдарму росіянам потрібне ще й тому, що конче необхідно збільшити кількість шляхів сполучення через українсько-білоруський кордон, адже нині їх не так багато, а враховуючи болотисту і лісисту місцевість Полісся, це суттєва особливість ведення тут бойових дій.
Мозир — Овруч — Коростень — Житомир — це майже пряма вісь, яка може стати новим напрямком російського наступу. Атака на ці міста дозволить і значно розширити плацдарм на північному заході від Києва, захопити важливу магістраль Славечно — Овруч, і вийти на Житомир.
На підтвердження того, що росіяни планують розпочати наступ саме в цьому напрямку, стало те, що їхня авіація 19 березня завдала ударів по містечку Народичі, селам Пісківка, Мигалка та Привар на Житомирщині. «Село Привар взагалі було повністю знесене вогнем з гелікоптерів. У Народичах літак рашистів знищив зерносховище. Село Будо-Вороб’ї поблизу Малина зазнало артобстрілу росіян з боку окупованого Іванкова», —повідомляє на своїй сторінці відомий блогер Сергій Клімовський.
«Командування цього угруповання рашистів, яке стоїть зараз на захід від Києва, побоюється опинитися в „котлі“ після недавніх боїв. Тому противник поки що відклав ідею негайного штурму Києва. Він прагне розширити площу зайнятої території, щоб почуватися в безпеці, уникнути неприємних сюрпризів від Збройних Сил України та ґрунтовно підготувати облогу та штурм Києва на зразок Маріуполя», — розповідає Клімовський.
Він вважає, що Київ російські війська не обстрілюють так, як Харків і Маріуполь, тому що планують залишити гарну картинку для свого параду перемоги, який вже спланували на 9 травня. «Їхній план — повністю заблокувати Київ та примусити його до здачі, позбавивши продуктів, води, електрики та зв’язку. Оскільки взяття Києва вони планують до 9 травня, то не поспішають, готуються ґрунтовно, щоб зменшити свої втрати, які й так перевершили всі їхні очікування. У Кремлі вже змирилися з думкою, що бліцкриг провалився, і готові до того, що війна триватиме ще місяць-два», — пише на своїй сторінці у Facebook Сергій Клімовський.
Сил, щоб здійснити оточення Києва і розширення плацдарму наразі у росіян немає, тому до Білорусі терміново перекидають нове потужне угруповання, зібране з усієї Росії. Про накопичення військ у прикордонних містах і подальше їхнє перекидання на можливий новий напрямок удару розповідають декілька білоруських телеграм-каналів антиросійського спрямування.
Крім того, останні повідомлення щодо білоруської армії і білоруської влади теж красномовно свідчать, що все-таки Лукашенко втягне країну в російсько-українську війну. І мова навіть не про використання росіянами білоруських аеродромів, полігонів, доріг і залізниці для ударів по Україні. Навчання ЗС РБ, які кілька днів тому тривали на полігонах поблизу Бреста, змушували й Україну відволікти від протистояння з російським агресором певну кількість сил і засобів. Згодом невизнаний світом лідер Білорусі відкликав білоруських послів з Києва, які виїздили чомусь аж через Молдову, і зробив заяву в інтерв’ю японському телеканалу про те, що Росія — це союзник Білорусі, а Україна — ворожа країна (тому їхній вступ у війну лише питання часу. — Авт.).
Одночасно з цим білоруські активісти на телеграм-каналах почали розповідати, що вони фіксують переміщення і військової техніки їхніх збройних сил у напрямку Українського кордону: «Вся техніка відзначена розпізнавальним знаком — червоним квадратом. БРДМ „Кайман“, вантажні МАЗи (зокрема з мінометом), радіостанції на шасі ГАЗ-66, а також вантажівка „Волат“. Червоний квадрат був і на колоні техніки Військових сил РБ, яка їхала з боку до Малоріти у бік Бреста і яку становили броньовані розвідувально-дозорні машии „Кайман“, вантажівки МАЗ та Volat із мінометами», — повідомляє телеграм-канал Беларускі Гаюн.
Інші телеграм-канали повідомляють, що білоруські військові одягли на рукави стрічки з червоного скотчу, які є знаком ідентифікації російських військ в Україні. А також є повідомлення, що в білоруських підрозділах спецпризначення триває підготовка диверсійних груп, сформованих з офіцерів, прапорщиків і контрактників, і діятимуть вони виключно в Україні. Закинути туди їх планують найближчим часом — тобто за кілька днів.
Український Генеральний штаб вважає, що існує досить висока загроза нового удару з Полісся, зокрема на Волинському напрямку. Проте він не виключає, що ворог може діяти і на інших ділянках українсько-білоруського кордону, зокрема для того, щоб не лише розтягнути по фронту нашу оборону, а й здійснити прориви до важливих міст і вузлів сполучення, а також щоб перерізати шляхи і комунікації. Тим самим розширити контрольовану територію і створити плацдарм для захоплення столиці.
