Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Командир 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України полковник Валерій Курко дав інтерв’ю журналістці ірландського видання The Irish Times Ларі Марлоу. Розмова була достатньо емоційною та глибокою. Аби донести до жителів Смарагдового острова дух і настрій українського спротиву московській навалі.
Нижче приводимо переклад інтерв’ю українською.
«Наразі щонайменше вісім російських авіаударів було завдано по Західній Україні, включаючи атаку крилатими ракетами на авіаремонтний завод у Львівському аеропорту в п’ятницю вранці, бомбардування навчального табору у Яворові, в результаті якого загинули щонайменше 35 військових, та атаку на телевежу у Рівному, яка забрала дев’ять життів.
У порівнянні з рештою країни, Захід був збережений. Але якщо росіяни вийдуть на поле битви, їх чекає полковник Валерій Курко.
Курко, міцний командир 103-ї бригади територіальної оборони ЗСУ, каже, що не пустить росіян на Львівщину. Якби сталося немислиме, і росія здолала оборону ТрО, Курко був би фактичним лідером опору в Західній Україні.
«Розстріляти солдатів, стріляти по танках… усі методи були б використані для ліквідації окупанта, — каже Курко, — у тому числі засідки та диверсії».
Закон «Про основи національного спротиву» від 1 січня 2022 року інтегрував ТрО в українську армію та поклав на неї відповідальність за опір окупації. Тим часом «багато підрозділів із заходу було направлено як підкріплення на схід, у тому числі під моїм командуванням. Вони підпорядковуються іншому командиру, виконуючи його завдання, але вони залишаються в моїй бригаді», — каже Курко.
Найбільшим військовим подвигом Курка, за його словами, було командування одним із батальйонів 80-ї десантно-штурмової бригади в останній місяць запеклого бою за Донецький аеропорт. «26 січня 2015 року я був останньою людиною, яка вийшла звідти живою. Аеропорт був купою уламків. Мої люди повернулися додому в трунах».
При згадці про Маріуполь, де, згідно з повідомленнями влади, за тижні бомбардувань загинуло 2,5 тисячі людей, Курко замовкає. Армійські офіцери не часто демонструють емоції, але, схоже, він намагається стримати гнів і горе.
«Я дуже добре знаю Маріуполь, — каже Курко після довгої паузи. — Те, що там відбувається, для мене є особистою трагедією, катастрофою глобального масштабу, геноцидом українського народу».
«У мене там немає сім’ї, але я багато зробив за останні вісім років моєї служби, щоб Маріуполь став українським і успішним містом. Тож кожен українець, який там живе, це моя родина».
Курко обурюється, коли я запитую, чи стане Маріуполь другим українським містом, яке захоплять росіяни після Херсона.
«Хто вам сказав, що Херсон відійшов до росії?» — каже він.
Західні ЗМІ повідомили про падіння Херсона, ключового порту, 3 березня.
«Не вірте всьому, що чуєте в новинах, — продовжує Курко. — В українських новинах точно не буде використано слово «впав». Ви можете програти битву, але це не означає, що ви програли війну, навіть якщо прапор окупанта в центрі міста. Це не зламає українського духу».
Курко дістає смартфон, щоб показати мені відео, на якому зруйнований вибухами Париж. З Ейфелевої вежі валять клуби диму. На екрані — крик немовлят і сирени повітряної тривоги.
«Подумайте тільки, якби це сталося в іншій європейській столиці», — йдеться у тексті в кінці відео з цитатою Президента Володимира Зеленського. «Ми будемо боротися до кінця… Якщо ми впадемо, ви впадете. Це мій коментар до маріупольських новин», — каже Курко.
Він і українські лідери можуть заперечувати здатність росії знищити їхню країну, але впертий оптимізм може бути їхньою найбільшою силою.
Повідомляється, що президент Сирії Башар Асад відправляє десятки тисяч сирійських солдатів в Україну воювати на боці росії. Він воліє битися з росіянами чи з сирійцями? — питаю Курка.
«Неважливо, кому ми копаємо могили», — відповідає полковник. — «Я впевнений, що ми їх усіх поховаємо. Після того, що росіяни зробили з Алеппо, чому сирійці хочуть брати участь у російських злочинах проти людства? Те, що вони шукають війська за межами російської федерації, говорить про те, як погано у них йдуть справи».
Чи можуть росія та Україна знову стати друзями? «Це неможливо», — відповідає Курко. Потім він дещо поступається. «Навіть євреї пробачили Німеччину після Голокосту й, імовірно, настане час, коли й ця війна стане частиною історії».
Ще знайдуться люди, які назвуть себе росіянами, прогнозує Курко. «Але росія, якою ми її знаємо, перестане існувати, як це зробив Третій Рейх. Росія вже сама себе знищує».
Версія інтерв’ю англійською доступна тут: https://bit.ly/3InUY9N
Фото Тарас Іщик
