— Пані Валентино, кілька годин тому у вас була зустріч з рідними військових, які повернулися з полону. Які ви для себе виклики побачили після спілкування…
Львівська поетична «тусовка» з перших днів війни з московією не залишається осторонь подій. Здебільшого, це молоді люди. Тож хлопці та дівчата волонтерять, деякі вступили до підрозділів тероборони. Але про римоване слово не забув жоден із них. За 25 днів війни світ почув багато нових віршів. Деякі написані у Львові, частина — надіслана поетами з інших міст.
— У воєнний час поезія — також зброя! В рядках віршів наша злість до ворогів, наша впевненість в українському війську, наш біль від втрат і наша віра в перемогу, — говорять молоді львівські поети.
Ну а про що вони пишуть — пропоную послухати й вам.
