Це далеко не вичерпний перелік вимог до наземних роботизованих комплексів, спроможних виконувати найрізноманітніші завдання на сучасному полі бою. Про завдання та різновиди НРК, визначальні характеристики…
20-річний Ноа Монотел — громадянин Великої Британії. Його батьки — дипломати. А сам він ось уже пів року мешкає у Вінниці та займається волонтерською діяльністю. Юнак розповідає, що проводив власне соціологічне дослідження про життя та побут пострадянських держав. За його словами, Україна стала фінальним етапом дослідження та настільки сильно йому сподобалась, що він вирішив залишитись тут жити.
— З самого дитинства я постійно подорожував разом із батьками, — розповідає хлопець. — У деяких країнах були кілька днів, в інших проживали роками. Зізнаюсь, це здавалось пригодою. Так, я багато де був і багато бачив — я об’їздив 42 країни світу. Та найбільше мені сподобалась Україна, де вільні люди та свобода слова.
А ще Ноа дослідив економіку та культуру України. Розповідає, що ходив по вулицях і запитував людей, скільки вони заробляють, чи мають можливість подорожувати та утримувати дітей.
Британець говорить, що основна його робота — це бізнес-проєкти в Інтернеті. Тобто, до конкретного міста чи країни він не прив’язаний.
— Я вільно веду свої робочі проєкти в Інтернеті, тому самостійно можу обирати, де мені знаходитись, — каже Ноа. — Зараз мені 20 років, але я маю багато життєвого досвіду. Вирішив жити тут в Україні. Тут мене не «штурмує» поліція. Не просять показати посвідчення особи, коли я іду вулицею. А от у Лондоні це трапляється часто, хоч я і громадянин Великої Британії, і Ізраїлю.
За спостереженням хлопця, у багатьох країнах мешканці дуже зверхні. А от українці — щирі. Найбільше йому подобаються усмішки. «Коли люди тут усміхаються, вони усміхаються від душі», — ділиться Монотел.
Не так давно Ноа вирішив зайнятись волонтерством — допомагає всім, хто цього потребує. Окрім фінансової допомоги, він надає і консультації стосовно захисту прав. Заявляє, що їхати з України не планує. Навпаки — готовий стати в ряди української армії та боронити країну за потреби.
— Готовий захищати Україну, бо не хочу, щоб українська культура була розтрощена жадібними росіянами. Вони жадають влади та грошей. Але в них немає людяності та честі, яка є в українців. Окупанти вбивають жінок та дітей. Трощать все… Шкода, що примітивні москалі не розуміють: шляху назад не буде… Ми переможемо! Переможе Україна! — палко говорить Ноа. — Я не боюся війни! Пройшов підготовку в IDF — Силах оборони Ізраїлю. Тож разом з українцями буду захищати націю, країну та культуру!
