Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Саме таке питання поставив один із українських воїнів, коли разом зі своїми колегами оглядали підбиту на околицях нашої столиці російську бронетехніку. У результаті огляду виявилося, що екіпаж окупантів не соромлячись нічого святого і нехтуючи всіма нормами цивілізованого світу, по дорозі у черговий населений пункт мародерствував в українських будинках, які пострілами з важкої бронетехніки вони нищили на своєму шляху.
Воїни, оглянувши панцерника, вирішили його націоналізувати і поставити до строю в ЗСУ, адже машина отримала мінімум пошкоджень, а екіпаж, як тільки почув перші постріли, чкурнув десь київськими лісами. Пізніше їх місцеві захисники-тероборонівці виловили і взяли в полон. Але найкурйознішим моментом в усій цій катавасії з панцерником було те, що серед усього мотлоху російських солдатів наші воїни знайшли принтер і…гарненько спаковану в паперову коробку кухонну м’ясорубку. Певно хазяйка з далекої «російської глубінки» замовила своєму бурятику подарунок собі на 8 березня для кухні. ЇЇ мужній воїн-захисник найсильнішої армії у світі подарунок не довіз, чкурнув городами і лісами кинувши все, навіть особисту зброю і боєприпаси.
Війна в Україні показала російських військових, які вони є насправді, без прикрас. Воїни російської армії — це просто шлак. Вони крадуть і мародерствують в українських містах і селах, нищать будівлі й будинки, крадуть в українських магазинах їжу і провіант, в будинках мирних мешканців крадуть оргтехніку. Тягнуть усе, до чого можуть дотягнутись, та ще й в телефонних розмовах своїм рідним хваляться — привезуть подарунки з розграбованих будинків українців.
Схаменіться окупанти! З вас насміхається увесь цивілізований світ! Вам не буде прощення за усі смерті українських громадян, які ви принесли на нашу землю!
