Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
Вже більше ніж десять вантажівок із гуманітарною допомогою зібрали для своїх земляків українці французького міста Ліон з «Асоціації Ліон-Україна». Днями чергова фура привезла до Вінниці медикаменти. Про це журналістові АрміяInform розповіла вінничанка Надія Яворовенко, яка вже 9 років мешкає у Франції, викладає в Ліонському університеті.
— Тільки в Ліоні діє 6 франко-українських організацій, — розповідає Надія. — Наша, Association Lyon Ukraine, була створена, щоб розвивати українську культуру серед співвітчизників у Франції. І раніше так було — ми займалися організацією концертів та хорових виступів. Змінили формат роботи у зв’язку з війною. Насамперед почали розподіляти між собою обов’язки: одні займаються збором гуманітарної допомоги, інші — пошуком вантажівок, водіїв, а також підбором житла для українців, які приїжджають до міста. Є в нас відділ комунікації, юридичний відділ, де допомагають із оформленням документів. Наразі маємо понад 100 волонтерів різних національностей, з якими співпрацюємо через наш сайт.
Грошову допомогу волонтери збирають здебільшого, аби було чим оплатити пальне для фур, що доставляють допомогу в Україну. Самі вантажівки частково наймають, і при цьому власники обов’язково роблять знижки, зважаючи на поточну ситуацію в Україні. Та більшість власників — етнічні українці, які пропонують свої машини безкоштовно, а заразом — і водійські послуги. Із пошуком складів для зберігання вантажів до їх відправки допомагає муніципальна влада.
— У перші дні люди найчастіше приносили одяг. Зібрали його дуже багато, тож на сьогодні речі не приймаємо, — продовжує розповідь ліонська вінничанка. — По-перше, збираємо ліки. Маємо список медикаментів, які можна вивозити. Про те, що на деякі препарати діють обмеження, дізналися уже на кордоні, коли вперше відправили авто з допомогою. По-друге, збираємо їжу довготривалого використання — консерви, солодощі, чай, каву. Люди приносять дуже багато всього, іноді це речі, які не надто необхідні на цей період. Збираємо їх і сортуємо.
Вже в перші дні війни ліонські волонтери створили сайт, де записуються усі, хто готовий приймати українців, а також наші земляки, які приїжджають до міста і шукають житло.
— Сайт зробили українською та французькою мовами. Охочі допомогти вказують контакти, адресу та кількість людей, яку можуть розмістити. Ми збираємо ці дані і, наскільки це можливо, перевіряємо, хто ці люди та чи можемо поселити до них українців. Намагаємося жінок селити до жінок, щоб не виникало незручних ситуацій, — говорить Надія Яворовенко.
Усі потяги для тих, хто має український паспорт, наразі безкоштовні. Більшість приїжджають на одну ніч або кілька днів, після чого вирушають у Португалію чи Іспанію.
— Але є такі, хто залишається на тиждень чи на місяць з надією, що війна скоро закінчиться, — каже вінничанка. — Щодня отримую від 5 до 10 дзвінків від земляків, які залишили Україну через війну. Але я не одна, хто цим займається. У середньому щодня приїжджають чи зупиняються в Ліоні близько 50 українських сімей.
Про те, що Росія напала на Україну, Надія дізналася від французьких друзів. Але остаточно зрозуміла, що трапилося, переглянувши новини. Тоді дівчина стала учасницею перших демонстрацій.
— Ніколи не знала, що в Ліоні проживає настільки багато українців. Зрозуміла це, коли за два дні після вторгнення Росії в Україну організували першу акцію підтримки. Прийшли понад 500 українців. Збиралися через соціальні мережі, передавали через знайомих. Після того було ще два зібрання. У двох із них брав участь мер, а в одному навіть євродепутати, які приїжджали до міста. Під час останньої демонстрації зібралися понад дві тисячі людей, зокрема й іноземці. Було багато росіян, які підтримують Україну та розповідають, що не хочуть війни, — свідчить українка.
