Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Перебираючи речі, які передають мешканці на стрічки для маскувальних сіток, здолбунівські волонтери натрапили на зелене платтячко із запискою, причіпленою шпилькою.
Ця сукня, як розповіла на своїй сторінці у ФБ Богдана Трофімюк, редакторка рівненського журналу «Ягідник», належить колишній зв’язковій УПА на псевдо «Сумна» Любові Погонюк (у дівоцтві — Піддубій).
«Зелена сукенка… Омріяна зелена сукенка… Вимріяна в Магадані. На засланні. Сукенка, на яку збирала гроші пів року… І там і пошита… Принесли показати. Читаю записку і відчуваю, що ні дихати, ні говорити не можу. Накочує… Бо знаю власницю цієї сукенки. І знаю її історію…» — написала жінка.
Любов Погонюк народилася 8 серпня 1930 року в с. Кунин Здолбунівського району на Рівненщині. У березні 1944 року її батька та старшого брата вбили радянські військові. У вересні того ж року Любов з мамою та молодшою сестрою намагалися депортувати до Сибіру, проте вони втекли під час транспортування і надалі переховувалися. Люба стала зв’язковою в УПА.
У квітні 1945 року дівчину арештували. П’ять місяців по тому її засудили до 10 років ув’язнення. Спершу утримували у трудовій виправній колонії для неповнолітніх дівчат у Львові, а в 1948 році етапували до таборів ГУЛАГу.
Після звільнення у 1954 році вона ще упродовж 10 років проживала в Магадані на Далекому Сході. Після повернення до України оселилась у Здолбунові.
І ось сьогодні Любов Погонюк вирішила бодай якось долучитися до доброї справи. «Хай маскувальна сітка береже воїнів від ворогів… Слава Ісусу Христу! Слава Україні!» — слова колишньої зв’язкової записала одна з волонтерок на папірці, який пришпилила до сукні. Єдине, волонтерка, якій Любов віддала сукню, помилилась у записі міста. Адже насправді сукню пані Люба пошила не у Воркуті, а в Магадані. Одну на двох з подругою. І одягали її по черзі, поки не назбирали разом на ще одну…
Звісно ж, на стрічки сукню не порізали, волонтери вирішили передати її до музею.
