Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Існують різні причини, чому цивільних беруть у полон. Потреба в інформації, розвідка на місцевості, пошкодували вбивати, самі здались, “живий щит” тощо. Беруть говірких – інколи просто для розваги. Або таких, на фоні кого окупанти можуть відчути свою могутність.
Щоб не потрапити у полон у жодному разі не можна носити військову або схожу на військову форму, камуфляж, мати якусь символіку на одязі, а також вбиратися у хороші дорогі речі. Треба виглядати максимально просто й не привертати до себе увагу.
У полоні:
Може виникнути некерована реакція протесту. Людина намагається бігти, навіть коли це безглуздо, кидається на терористів, намагається вихопити зброю. Заручника, що збунтувався, терористи, як правило, вбивають, навіть якщо вбивств не планували.
Дотримуватися спокою і не показувати страху. Не чиніть терористам опору, не намагайтеся вступати з ними у бесіду, не прагніть розжалобити їх або відрадити від виконання плану.
Не порушуйте встановлених терористами правил, щоб не спровокувати погіршення умов вашого утримання.
Може настати такий момент, коли турбота про стан власного духу і тіла стане здаватися вам безглуздою. Дуже важливо не забувати про особисту гігієну, фізичні вправи, дихальні техніки для заспокоєння. Це допоможе і надалі відчувати себе людиною.
Налаштуйтеся психологічно, що вас не звільнять миттєво, але пам’ятаєте, що звільнять обов’язково.
Робити вигляд, що ви не дуже далека людина. Не ідеологічна, не релігійна, без чіткої позиції. Не проявляти активність, не бути першим, не говорити багато і голосно.
Дивитися не прямо в очі терористам, а трохи в сторону. Але з тим — не дивитися з позиції підданого і приниженого — це також провокує на агресію.
Їсти. Навіть через “не хочу”. З першого дня, не демонструвати спротиву.
Користатися кожною можливістю сходити в туалет або щось зробити для себе. Наступного разу може просто не бути. Створювати собі максимальний комфорт, облаштувати місце для сну.
У жодному разі не демонструвати зв’язок із іншими полоненими, це може бути використано проти вас або ваших рідних. Чим більші спроби завадити катуванню, тим сильнішими вони будуть.
Якщо почався штурм, необхідно впасти на підлогу і закрити голову руками, зайняти позицію чимдалі від вікон, дверей і терористів — при штурмі по них стрілятимуть снайпери. Не слід брати в руки зброю, щоб вас не переплутали з терористами.
Отримали поранення — зупинити кровотечу, перев’язавши рану.
Якщо на вас повісили бомбу, треба без паніки голосом або рухом руки дати зрозуміти про це співробітникам спецслужб.
Якщо під час катування і допитів з вами є інша людина, не реагувати на неї, не взаємодіяти, не намагатися заспокоїти. Якщо хочете підтримати — робити це тільки наодинці. Емпатія у полоні дуже недоречна. Будь-який прояв співчуття веде до посилення катування.
На запитання відповідати коротко, лаконічно, без зайвих деталей. Нейтральний холодний діалог, без агресії, без зацікавленості.
Якщо той, хто бере в полон, хоче проявити агресію, її треба прийняти.
Пам’ятати, що ті, хто тримають вас в полоні, не приймають рішення самостійно. Навіть якщо терорист співпереживає вам, його позиція може змінитися в будь-який момент. Мати дружбу з катом неможливо.
Не втрачати надії. Нагадувати собі, що на вас чекають рідні. Старатися вижити заради них.
Запам’ятати якомога більше деталей про місце, в якому перебуваєте, як виглядає простір, позначення військових частин, бланків тощо. Зробити непомітні позначки, за якими потім зможете ідентифікувати це місце.
Поставити собі ціль: зберегти життя, щоб потім допомогти покарати терористів.
Марта Пивоваренко, експертка з потреб психічного здоров’я
