«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Катерина Українець добре знає, хто такі сучасні українські Герої. Один із них — її чоловік. Удостоєний орденом «Золотої Зірки», на жаль, посмертно…
Їй важко стримувати сльози, хоч і намагається триматись із усіх сил. Передусім заради дитини, яку носить під серцем. Каже, під час останніх розмов із чоловіком якраз обговорювали ім’я первістка, будували плани на майбутнє й були такими щасливими…
— Ми познайомились дуже романтично, — пригадує дівчина. — Владислав служив з моїм батьком. Коли я телефонувала татові по відеозв’язку, Влад мене побачив, а за кілька тижнів написав у соціальній мережі. Пізніше він зізнався, що одразу закохався, та не наважувався познайомитись. А далі були довгі телефонні розмови про все на світі. Траплялось, що ми могли не помітити й проговорити всю ніч… Вже після першої зустрічі Владислав освідчився, а через пів року знайомства, у серпні 2021-го, ми офіційно одружились. Декілька місяців тому дізналися, що у нас буде дитинка, він цього дуже чекав та не дочекався…
Владислав, командир механізованого взводу окремого мотопіхотного батальйону, загинув 24 лютого під час прориву на Антонівському мосту Херсонської області. Загинув героїчно, прикриваючи відхід своїх під час наступу ворога.
— Спочатку була надія, що чоловік вижив. Адже ні в моргах, ні лікарнях не могли знайти його тіла. Та, на жаль…
Нині Катерина перебуває на тимчасово захопленій території й дуже сподівається, що побратими гідно помстяться за смерть Владислава та вже незабаром усі українські землі будуть звільненими!
