Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Олена до війни орендувала в Полтаві приміщення під майстерню, де шила стильні сукні й різний одяг. А коли російські війська вдерлися на територію України, жінка без вагань поставила бізнес на паузу й почала допомагати рідній армії.
Спочатку знайомі попросили її пошити балаклави для одного з підрозділів терооборони Полтавщини. Результат своєї роботи Олена опублікувала у Facebook. Після цього до волонтерської справи долучилося багато знайомих. Хтось сів за швейну машинку, а хтось допомагав тканиною.
— Нам потрібні були розкрійні столи. З цим допомогли волонтери. Також треба було розширити виробничий цех. Зателефонували орендодавцю і він без проблем дозволив зайняти вільне місце. Власниці інших майстерень дали нам свої машинки. Також привезли області цілий цех. Потім на зібрану допомогу придбали ще техніку, яку нам за символічну суму продав підприємець. Поступово почали набирати в команду людей, — розповіла Олена.
Команда волонтерів спершу шила балаклави для наших захисників. Потім вирішили виготовляти розвантажувальні жилети. За добу майстри розробили лекало, технологію, а вже за кілька днів запустили виробництво.
Наразі основний акцент зробили на виробництві розвантажувальних жилетів. П’ять перших уже відправили на блокпости Полтавщини. Також волонтери мають трикотажний цех, де виготовляють для українських захисників спідню білизну, балаклави, постіль тощо.
Нині в команді Олени працюють близько 25 осіб. Майстриням від 16 до 70 років. Крім техніків і швачок, є журналісти, турагенти, айтівці, електрики. Вони теж шиють, кроять, обладнують цехи. Усі працюють заради перемоги.
