Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Серед безлічі молодих чи навіть юних воїнів, які від страшного ранку 24 лютого 2022 року ведуть боротьбу за небо України і не віддають його «путінським стерв’ятникам», дуже багато людей сивочолих, із ще радянським досвідом, найчастіше — тих, хто повернувся на військову службу з пенсійного затишку, бо серце боліло за свою Батьківщину, за своїх однополчан…
Серед тих, хто в битві за українське небо героїчно віддав найдорожче — своє життя, — 58-річний льотчик-винищувач майор Степан Чобану.
Степан Іванович народився 21 грудня 1963 року в селі Долинському Ренійського району Одеської області в родині робітників. 1982-го був призваний на строкову військову службу до лав радянської армії, а вже наступного року вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, яке закінчив 1987-го, пройшов підготовку на літак МіГ-23, служив у Кіровограді.
1990 року пройшов перенавчання на літак Су-27 і був направлений для подальшого проходження служби у 831-й винищувальний авіаційний полк, дислокований у місті Миргороді (згодом цю частину було перетворено на бригаду тактичної авіації з тим же номером). З 1992 року, присягнувши на вірність українському народові, Степан Іванович продовжував гідно виконувати свій військовий обов’язок у лавах українських Збройних Сил. Здобув кваліфікацію «Військовий льотчик 1 класу», його загальний наліт становив понад 1100 годин на літаках Л-39, МіГ-23, Су-27. Учасник багатьох навчань та досліджень військової техніки, брав участь у трьох військових парадах з нагоди Дня Незалежності України — пролітав над Хрещатиком у 1996, 2001, 2008 роках.
2010-го Степан Іванович пішов на пенсію, але у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації 2015 року вирішив повернутися до лав ЗСУ. Як один із найдосвідченіших льотчиків українських Повітряних Сил постійно виконував бойові чергування у складі сил протиповітряної оборони, передавав свій досвід молодшим колегам.
24 лютого 2022 року Степан Іванович вивів літак з-під підступного ракетного удару країни-агресора, з честю і гідністю продовжував виконувати бойові вильоти. 28 лютого на літаку Су-27 першим піднявся в повітря і вступив у повітряний бій над Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію, був атакований ракетами, внаслідок чого загинув смертю хоробрих. Дії майора Чобану забезпечили підняття в повітря решти літаків частини, виведення їх з-під удару та перебазування на резервний аеродром.
У Степана Івановича залишились вдова і двоє синів, а ще його улюблений спанієль…
Похований із військовими почестями на військовому цвинтарі в Миргороді.
За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 94/2022 від 2 березня 2022 року майору Чобану Степану Івановичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Вічна слава Героям!
Сергій Коваленко для АрміяInform
