На Одещині суд визнав винною жінку, яка публікувала в чаті месенджера Viber інформацію про місця та час виконання завдань військовими територіальних центрів комплектування…
Міноборони рф та особисто президент Путін стверджують, ніби строковики не воюють в Україні. При цьому вже є полонені російської армії, які зізнаються, що є солдатами строкової служби. Про це із посиланням на російське опозиційне видання «Медуза» повідомляє «Українська правда».
Протягом кількох останніх днів Путін неодноразово заявляв, що у війні на території України солдати строкової служби «не беруть участі та не братимуть». Проте, відповідно до заяв батьків деяких полонених окупантів, це лише чергова брехня кремлівського диктатора.
Зокрема, батько одного з полонених, Дамура Мустафаєва, підтвердив «Медузі», що його син проходив строкову службу — контракт не підписував.
За словами Собіржона Мустафаєва, його сина призвали в червні 2021 року. «Відправили служити поруч із Читою, навчали на водія-механіка. Після цього в Наро-Фомінськ, — розповів батько російського солдата. — Начебто потім вони почали брати участь у навчаннях. У Воронеж, до Білгородської та Курської області їх розкидали. Я з ним по телефону зв’язувався. Востаннє — 22 лютого. Начебто все нормально було. І 24-го наказ був, і сказали йому: на навчання»
Вперше відео допиту Дамура Мустафаєва з’явилося в телеграм-каналі «Шукай своїх», де Україна публікує дані про російських загарбників, що потрапили в полон.
https://youtu.be/tQmj6wus7ok
«Він був справді строковик. Я не знаю, що трапилося в них. Він казав, що контракт не підписував, — розповів Собіржон Мустафаєв. — Але я був здивований: за них можуть підписуватись, чи щось таке. Він казав: „Вони самі записали нас у контрактники“. Таке було, коли ми говорили 22 числа. Я говорю, як вони можуть самі це зробити? Він казав, що цього вимагають. Але сказав, що сам не підписував.
Зараз, коли відео бачу… Багато хто в полон потрапив, так і кажуть, що за них підписувалися. Вони не знали, їм сказали, що їдуть на навчання, а потрапили на війну.
Не знаю, що робити, як його врятувати, хто був винен. Наче президент наш каже, що строковиків немає наказу відправляти, і що строковиків там взагалі немає.
Я насправді не знаю: що робити, як допомагати? Хто тут взагалі був винний…»
