Це далеко не вичерпний перелік вимог до наземних роботизованих комплексів, спроможних виконувати найрізноманітніші завдання на сучасному полі бою. Про завдання та різновиди НРК, визначальні характеристики…
У перший день відкритої агресії Росії одним із найгарячіших місць на мапі України став Кримський перешийок, через який колони ворожої бронетехніки рвалися на Херсонщину. З метою виграти дорогоцінний час українське командування вирішило підірвати Генічеський автомобільний міст.
Виконати це завдання зголосився матрос Скакун. Віталій замінував важливий стратегічний об’єкт, але вчасно відійти не встиг — до мосту вже рушили російські танки. За свідченнями побратимів, Віталій вийшов на зв’язок і повідомив про те, що підриває міст. Одразу ж пролунав вибух, унаслідок якого безстрашний морпіх загинув. Ця самопожертва не була марною: героїчний вчинок Віталія значно уповільнив просування ворога, що дало підрозділу змогу передислокуватися та організувати оборону…
Земляки нині згадують про нього із сумом і гордістю, говорять, що він — «золота дитина, чемна і порядна, допитливий учень» — не міг вчинити інакше, бо був так вихований, що змалку не терпів несправедливості, першим ставав на захист Правди і Добра.
Віталій Скакун народився 19 серпня 1996 року в місті Бережани Тернопільської області. Навчався в Бережанський загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 з поглибленим вивченням англійської мови, де працювала педагогом-організатором його мама, потому закінчив Вище професійне училище № 20 у Львові, де здобув спеціальність зварювальника, вступив до Національного університету «Львівська політехніка».
2021-го тяжка недуга забрала життя його батька, мама поїхала на заробітки в Італію, у Бережанах мешкала старенька бабуся. Віталій обрав шлях воїна, уклавши контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, обравши елітний підрозділ — 35-ту окрему бригаду морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського.
Віталій швидко став вправним воїном, оволодів військовою спеціальністю, обійняв посаду сапера інженерно-саперного відділення.
У ніч на 25 лютого старша сестра Наталя виклала на власній сторінці у мережі Facebook зворушливий пост із фото, де Віталій у колі рідних — ще всі щасливі, усміхаються. Текст — саме про те, за що зараз б’ються захисники України:
І я кивнула головою: „Так, він і ще сотні інших“. І зразу тобі написала, але ти мовчав, ти захищав нас(((.«Коли вчора ми прокинулися від сирени у Львові, Вікторія перелякалася і почала панікувати… Але ми її заспокоїли і сказали, що наша армія сильна, що ЗСУ захистять нас і все буде добре. На що донечка запитала: „Збройні Сили — це мій дядько Віталік?“.
ДЯКУЮ тобі.
Мій молодший брат… Наш ГЕРОЙ»
За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 2022/74 від 26 лютого 2022 року. Матросу Скакуну Віталію Володимировичу присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Вічна слава Героям!
Сергій Коваленко, для АрміяInform
