«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
«Доброго ранку! Я Сергій, дзвоню вам з Чехії. Тут такі справи: повертаюся в Україну. Я з колишніх мобілізованих, спеціальність – оператор ЗРК С-300. Але є проблема. Моє містечко на півдні України зараз під окупантами, тому військовий квиток взяти неможливо…
…Що робити? Так, я зрозумів. До речі, нас таких, українців, що працюють у Європі, дуже багато. Тримайтеся, скоро будемо! Все буде гаразд, Україно!»
читайте також:
Таких дзвінків у Командування Повітряних Сил сотні – щодня й щоночі. З України, із ближнього зарубіжжя, країн американського континенту та Африки, Австралії та Японії. Дзвонять колишні зенітники, зв’язківці, військові пілоти і навіть ті, хто ніколи не брав до рук зброю.
Люди налаштовані рішуче та хочуть негайно стати у стрій, спростивши всі бюрократичні процедури. Усі вони різні, та мета в усіх – одна!
Разом нас багато, нас – не подолати!
