Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Найбільш людними місцями у Вінниці сьогодні, 25 лютого, стали територіальні центри комплектування як обласний, так і міський. Воїни прибули до них із самого ранку, коли містяни лиш покидали бомбосховища після другого за ніч сигналу повітряної тривоги. Хлопці тримаються оптимістами, жваво спілкуються. Усі різного віку, спеціальностей та одноголосно запевняють: налаштовані рішуче!
— У військкоматі вже почуваю себе майже, як вдома, — ділиться Володимир. — Не так, як першого разу. Побачив тут двох своїх однокласників, бойових побратимів. Де б ми ще зустрілись? Добре, що рюкзак давно тримав напоготові.
Олександр, розвідник, розповідає, що служив під час четвертої хвилі мобілізації. Тривожну валізу чоловік спакував давно, лиш чекав наказу.
Серед багатьох чоловіків-воїнів є і жінка. Оксана – медик, розповіла, що за свою землю готова боротись до кінця!
Аншлаг – і в територіальній обороні. Вінничани навіть жартують, що скоро доведеться шукати блат, аби туди потрапити.
