Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Днями у Харкові пройшов патріотичний захід під гаслом «Не панікуй! Готуйся!», який об’єднав близько 800 мешканців міста, які забажали отримати навички з цивільної оборони, аби зуміти дати опір у разі повномасштабного вторгнення військ країни-агресора.
За словами організаторів вишколу – громадської організації «Штаб Оборони Харкова» та правоохоронців міста, такі заходи регулярно тривають уже кілька років, але за останні кілька місяців кількість учасників навчань зростає в геометричній прогресії.
Під час вишколу досвідчені інструктори, за плечима яких участь в бойових діях та волонтерська діяльність на фронті, ділилися знаннями з пересічними жителями за такими напрямками, як поводження зі зброєю, основи тактики ведення бою, практика тактичної медицини, робота з великокаліберною зброєю, мінно-саперна справа.
На заході були присутні люди різного віку та професій – від підлітків 16-17 років і до пенсіонерів. Це вчителі, продавці, навіть багатодітні мами, робочі та юристи тощо.
Олександр — колишній військовослужбовець окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка — брав участь у боях на Донбасі протягом 2016-2021 років. Чоловік відвідав захід, аби не тільки освіжити в пам’яті здобуті в боях навички.
— Нині, коли ймовірність широкомасштабної військової агресії з боку Росії триває, ми, жителі Харкова, повинні сконсолідуватися, аби не допустити того, що відбулося в Луганську й Донецьку. Саме тому я тут. Не виключаю, що навчуся чогось нового, але обов’язково навчу чогось корисного побратимів та посестер.
Марина і Наталя — перукарка та домогосподарка. Обидві вже мають онуків. Із захопленням ці чарівні жіночки слухають інструктора з тактики ведення бою в урбанізованій місцевості та ретельно виконують його команди. Вони одностайні у думках:
— Коли ти знаєш, що робити в таких непередбачених ситуаціях, які диктує війна, ти будеш у змозі захистити себе та близьких. Нехай агресор знає: чужого нам не треба, але й свого не віддамо!
А Ользі 59 років. Ще за юності жінка закінчила військову кафедру, розповідає, що в ті часи молодь готували до «холодної війни». Ольга має досвід поводження зі зброєю, хоч і навчальною, та свого часу отримала спеціалізацію «Медсестринська справа». На вишкіл прийшла, аби освіжити знання та навчитися того, що робити, якщо ворог буде стукати у двері…
— Я — українка, а це моя земля, це моя домівка! І якщо буде необхідно, буду захищати її на скільки зможу…
