Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
АрміяInform продовжує розповідати про військові професії, які є у Збройних Силах України. Цього разу мова піде про військових вертолітників.
Які завдання вони виконують та де їх готують? У чому особливість їхньої військової служби та яку роль вони відіграють у веденні бою? Про тонкощі та специфіку роботи військовослужбовців армійської авіації розповів командир вертольота військової частини, що дислокується на Львівщині.
Під час ведення бойових дій основними завданнями армійської авіації слід вважати: здійснення вогневої підтримки під час наступу чи контратаки, завдавання ударів по військах противника, висадка та підтримка з повітря своїх десантів, знищення повітряних та аеромобільних десантів, рейдових, передових та інших загонів противника.
Армійська авіація є наймобільнішою та найефективнішою складовою Сухопутних військ Збройних Сил України, котра виконує складні та відповідальні завдання. Це й участь у проведенні та забезпеченні ООС, миротворчі операції у складі ООН та інших міжнародних організацій, завдання з пошуку та рятування, а також ліквідація наслідків техногенних катастроф. На озброєнні військових авіаторів є бойові вертольоти Мі-24, військово-транспортні Мі-8МТ та інші допоміжні повітряні судна.
Вибір майбутньої професії та навчальний процес
Сьогодні профільним закладом, де готують фахівців льотного профілю для армійської авіації вітчизняного війська, є Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
— Коли я навчався в Кам’янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, до нас приїздили агітатори з різних навчальних закладів військової освіти. І в той момент я зрозумів, що інші спеціальності не так мене приваблюють, як бажання стати льотчиком, — розповідає командир вертольота капітан Роман.
У Харкові навчальний процес забезпечують висококваліфіковані викладачі, які мають значний досвід науково-педагогічної діяльності, великий досвід служби у військах та практичний наліт на всіх типах авіаційної техніки. Практичні заняття відбуваються у спеціалізованих класах «льотно-тактичної підготовки». Там льотчики моделюють польоти та забезпечують набуття системи розумових навичок, головними рисами яких є здатність до переробки неповної інформації, гнучкість та легкість пристосування до умов, що швидко змінюються.
— Для вступу до навчального закладу основним критерієм є стан здоров’я. Тут вимоги настільки суворі, що під час первинного медичного огляду багато абітурієнтів відсіюється, — каже капітан.
Варто зазначити, що льотну підготовку на літаках та вертольотах курсанти проходять у навчальній авіаційній бригаді університету, починаючи з 2-го курсу. Під час навчання вони опановують літаки Л-39, Ан-26 та вертольоти Мі-2, Мі-8.
Тренування та вдосконалення навичок
За 4 роки своєї офіцерської служби разом із навчанням у виші командир вертольота капітан Роман має за своїми плечима близько 400 годин нальоту і серед льотного складу свого колективу вважається «молодим авіатором».
Льотний склад армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України постійно проводить теоретичні заняття та практичні польоти вдень і вночі за складних метеорологічних умов, під час яких підвищує свою класність.
За словами капітана, пілоти відпрацьовують ті завдання, які їм необхідні в реальній бойовій ситуації, готуються за відповідними льотними вправами й одночасно набувають певного досвіду.
Польоти, які здійснюються взимку, вважають особливими. Вони мають певну відмінність від техніки злету та посадки влітку. Погодні умови вимагають високої концентрації та уваги. Тому практичні навички здобувають у складних умовах. Зокрема, молоді льотчики, які вперше виконують такі польоти, приділять особливу увагу цим тренуванням.
Водночас, за інтенсивного графіка польотів, проводять чимало різних видів підготовок згідно з регламентом технічної експлуатації авіаційної техніки і фахівці інженерно-авіаційної служби полку. Зважаючи на значний обсяг та складність виконання завдань, велике навантаження та відповідальність покладається саме на техніків.
Участь вертолітників у миротворчих місіях
Уперше в 1992 році авіатори взяли участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на території колишньої Республіки Югославія. У той час військові льотчики забезпечували проведення конвоїв з вантажем, доправляли гуманітарну допомогу місцевому населенню, а також сприяли припиненню бойових дій і нормалізації ситуації та патрулювання в районах відповідальності.
Станом на сьогодні Збройні Сили України завдяки військовослужбовцям армійської авіації Сухопутних військ забезпечують миротворчу місію під егідою ООН у Демократичній республіці Конго.
Модернізація та сучасне оснащення
Як свідчить практика, модернізація авіаційної техніки під час проведення ремонтних робіт нині є найефективнішим способом підвищення її бойового потенціалу та відновлення справності. Міністерство оборони України та керівництво Збройних Сил України роблять все можливе для модернізації вертольотів Мі-8МТ і Мі-24, яку виконують вітчизняні державні авіаремонтні підприємства. Завдяки поліпшенню характеристик двигунів, новому навігаційному, прицільному обладнанню, окулярів нічного бачення та засобам реєстрації польотної інформації модернізовані гвинтокрили здатні виконувати бойові завдання з більшою ефективністю.
— До прикладу, під час проведення нічних польотів, ми користуємося окулярами нічного бачення, які передали наші західні партнери. Наскільки мені відомо, їхня ціна сягає близько 20 тисяч євро, — розповідає Роман.
Конкуренція на ринку праці
З початком 2022 року Міністерство оборони визначило розміри премій та надбавок для виплати грошового забезпечення українським військовим у поточному році.
У 2021 році військовослужбовцям льотного складу, що мали допуск до польотів та виконували польоти, щомісячна премія встановлювалася в розмірі 130% посадового окладу (для офіцерів 5000–8000 грн залежно від тарифного розряду посади). Загальний розмір грошового забезпечення льотчика у ЗСУ становив від 19 000 до 26 000 грн.
Цього року офіцери, що входять до складу льотних екіпажів літаків та гелікоптерів, уже отримуватимуть щомісячно премію у 350%, що становитиме від 13 до 20 тисяч грн, якщо рахувати для 15–30 тарифних розрядів.
Так, загальний розмір грошового забезпечення офіцерів-льотчиків становить приблизно від 26 000 грн (старший лейтенант, на посаді з 15 тарифним розрядом) до 45 000 грн (полковник, 33 розряд, понад 25 років вислуги).
Сержанти та солдати льотних екіпажів та екіпажів вантажних і пасажирських відсіків повітряних суден — 200%, що становить 5000–7000 грн (для 3–12 тарифних розрядів). Загальне грошове забезпечення сержантів зі складу льотних екіпажів має становити близько 20 000 грн.
Фото автора та з архіву військової частини
