Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Нещодавно виповнилося 30 років від дня встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією. Японія є одним із важливих партнерів нашої держави в регіоні Східної Азії. Входячи до складу «Групи семи» (G7), Японія у 2014 році запровадила санкції проти Росії, яка здійснює агресивну політику щодо України та окупувала АР Крим і частину Донецької та Луганської областей. Останніми роками публічна дипломатія між Україною та Японією помітно активізувалася, і саме безпекові питання є серед головних у двосторонньому діалозі. Про це та перспективи співпраці України і Японії розповів Надзвичайний та Повноважний Посол України в Японії Сергій Корсунський.
— На яких питаннях сфокусовано наразі співробітництво між Україною та Японією?
— Розпочну з того, що торік, вперше в історії дипломатичних відносин між нашими країнами, відбувся візит Міністра оборони України в Японію. Також важливо сказати про налагодження військово-технічного співробітництва між агентством, яке постачає зброю для Сил самооборони Японії, та Державним концерном «Укроборонпром».
Окремим важливим напрямком співпраці між нашими країнами є кібербезпека. Торік представники сторін підписали відповідний протокол.
Довідково. Японія надає допомогу Україні в рамках Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS), чий офіс у нашій країні запрацював з 2017 року. Це стосується забезпечення сучасним обладнанням медичних закладів, зокрема Військових медичних центрів у Львові, Харкові та Ірпені. Наразі ця підтримка реалізується в межах проєкту «Невідкладна допомога системі охорони здоров’я України» вартістю в 1,75 млрд дол. Загальна японська підтримка Україні з 2014 року становить 6,5 млрд. доларів — зокрема й 1,88 млрд у формі грантів та кредитів, спрямованих на підтримку економічних реформ.
А ще нагадаю, що 2021 року вперше за історію навчань «Сі Бриз» серед спостерігачів цих міжнародних військових навчань були японські офіцери. Їм було важливо побачити, як відбуваються міжнародні навчання в обмеженому басейні Чорного моря.
— Україна та Японія на світовій карті розташовані досить далеко одна від одної (10 тисяч кілометрів. — Ред.), між країнами існують істотні історичні відмінності. Попри це, що Ви бачите спільного між країнами?
— Одне з ключових те, що частина територій Японії та частина території України окуповані Росією.
У Японії, як і в нас, немає ядерної зброї. А також в обох випадках ключовими стратегічними партнерами є Сполучені Штати Америки, Велика Британія.
Однак у цьому контексті є певна відмінність. Вона полягає в тому, що Японія має гарантії безпеки США. Так, після Другої світової війни були врегульовані відносини між США та Японією, і це передбачало ядерну та ракетну парасольку.
Наразі на Окінаві розташована величезна американська військова база — 50 тисяч військових. Йокогама, Йокосука — це військово-морські бази поруч з Токіо, куди заходять американські та британські авіаносці.
Окрім того, в Японії дуже потужна високотехнологічна військово-промислова база. Японці самі будують військові кораблі, підводні човни та мають розвинену ракетно-космічну програму. Єдине, що вони не виробляють — балістичні ракети.
Також наші країни об’єднує тема мореплавства. Для Японії Південнокитайське море — майже те ж саме, що для нас Чорне море. Про що йдеться. Морське протистояння Японія — Китай у цьому контексті подібне до ситуації між Україною та Росією. Для них Південнокитайське море є основною торговельною артерією, на яку припадає не лише 40% торгівлі ЄС, але й 70% торгівлі Японії. Також це шлях до Тайваню.
— У який спосіб Японія намагається врегулювати територіальні суперечки з боку своїх сусідів?
— Японці не хочуть воювати — ні з Китаєм, ні з Росією, вони віддають перевагу вирішенню спірних питання шляхом дипломатії. Але водночас вони уважно стежать за ситуацією на острові Еторофу, який російською мовою називається Ітуруп. Росія там створила потужну військово-морську базу, де були розташовані ракети «Бастіон» та «Гарпун», зенітні ракетні комплекси С-400, а також підводні човни. Ця база розташована за 200 км від Хоккайдо.
Сьогодні весь світ говорить про те, що Росія концентрує війська на наших кордонах, те ж саме відбувається неподалік Японії. І це притому, що Японія дружелюбна країна, купує в росіян скраплений газ, і навіть вкладає істотні інвестиції в Далекий Схід.
Але поведінка Росії щодо Японії є дещо схожою на ту, яку вона демонструє стосовно України.
Водночас Китай, зі свого боку, активно нарощує свій військовий потенціал. На островах Сенкаку, які є японською територією, спостерігається наразі дещо напружена ситуація: китайці направляють до цих островів кораблі берегової охорони — у відповідь Японія діє дзеркально, направляє свої кораблів у напрямку Сенкаку з тим, щоб унеможливити провокації.
Попри те, що на островах ніхто не живе, там можливо розмістити військові бази, і тому ця територія має стратегічне значення для Токіо і всього регіону.
Тривожать Японію та багато інших країн і нарощення озброєння з боку Північної Кореї. Нещодавно ця країна знову провела випробувальні запуски сучасних ракет у бік Японії. Вони не долітають і падають в Японське море — але це дуже небезпечно.
Для того, щоб убезпечитися, в японців виникла ідея розмістити американські системи протиракетної оборони AEGIS. Тут виникає питання, а де їх розміщувати?
Наразі японці розглядають питання щодо розміщення систем AEGIS на плавучих платформах. Це будуть не кораблі в повному сенсі, а такі платформи, які постійно перебуватимуть у морі на бойовому чергуванні. Там буде розміщено системи ПРО.
У контексті безпекового питання країни важливо ще раз нагадати про незмінність зобов’язань США щодо захисту Японії, включно з островами Сенкаку.
— Які напрямки у військово-технічному співробітництві між Україною та Японією Ви вважаєте перспективними?
— В Японії є неперевершеної якості електроніка, яка може бути корисною і для українських технологій. Не йдеться про постачання зброї — в Японії це заборонено.
Але створення спільної продукції, яку можуть використати країни для захисту, є важливим питанням. Мова йде про елементи, які можуть бути використані в різному обладнанні, наприклад, на літаках для моніторингу водної поверхні. Інакше кажучи, ті речі, які за умов використання японської електроніки значно перевищують наші можливості.
З іншого боку, в України є військові технології, які можуть бути цікаві японцям. У такий спосіб триває обмін інформацією та досвідом.
— Чи обговорюють нині в Японії ситуацію зі скупченням російських військ на кордонах з Україною?
— Початок цієї історії був для нас дуже важким, тому що кореспонденти японських ЗМІ переважно перебувають у Москві. Дуже невелика їх кількість є в Україні й розуміє різницю в баченні ситуації. Тому перші японські повідомлення були здебільшого передруком світових інформагентств.
Ми ведемо відкриту інформаційну політику щодо ситуації на кордонах з РФ. Я постійно коментую цю тему, даю інтерв’ю, зокрема NHK, каналу TBS. 26 січня відбулася велика пресконференція в рамках клубу іноземних кореспондентів. Було також велике інтерв’ю для японського Financial Times.
Нині вже з’явилися власні інформаційні продукти. І я з приємністю маю сказати, що японці правильно висвітлюють ситуацію. У них наразі є значно більше розуміння того, що реально там відбувається.
Наша центральна думка така: Росія веде агресивну неоімперську політику, зокрема проти України, щоб послабити позиції колективного Заходу. Світ глобалізований, багато інших країн дуже уважно стежать, чи отримає Путін по руках.
До речі, у цьому контексті 31 січня провів лекцію в Національному інституті оборонних досліджень, де була зібрана інтелектуальна еліта Японії й регіону в секторі безпеки. Зокрема, розповів про безпекову ситуацію навколо кордонів України.
Японці нам співчувають, вони на нашому боці, вони поділяють із нами спільні демократичні цінності. Токіо перебуває в тісній координації з країнами «Великої сімки». Санкції, про які говорять США, погоджені з членами «Великої сімки». У разі подальшого загострення ситуації Кремль зазнає великих фінансово-економічних збитків.
Під час аеророзвідки бійці Харківського прикордонного загону виявили замасковану бойову машину піхоти противника.
Унаслідок російського обстрілу села Моначинівка Куп’янського району загинула 57-річна місцева мешканка.
Кадрові військовослужбовці, правоохоронці, ветерани війни, учасники бойових дій та інші пільгові категорії можуть придбати через ПриватБанк житло в іпотеку у Чернівцях та області з додатковими пільгами.
Агенція оборонних закупівель підписала контракт з українським підприємством на постачання військової техніки, а Державний оператор тилу — на закупівлю речового майна.
Війська рф застосовують проти українських захисників газоподібні речовини. Використання зброї такого типу — це порушення законів ведення війни.
Президент України Володимир Зеленський сьогодні представив нового керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…