З 6 по 14 липня в Азовському морі було уражено 116 суден так званого тіньового флоту рф, розповів командувач СБС…
Пам’ятну дошку з барельєфом розмістили на фасаді школи, у якій навчався Олександр Олегович Русак — хлопець, який з-поміж інших вирізнявся почуттям справедливості та любов’ю до своєї країни. З дитячих років уболівальник футбольного клубу «Дніпро» долучився до фанатського руху, де знайшов багато друзів. Твердість характеру, жага до змін та консолідоване оточення вплинули на подальшу долю юнака. Мандруючи Україною, Олександр вбирав у себе її ментальну самобутність.
В університеті він здобув освіту юриста. З початком Революції Гідності вирушив до столиці. Як розповіла мама Олександра, пані Лариса, він зателефонував уже з Майдану, повідомивши, що вирішив долучитися до протестів.
У липні 2014 року телефоном син сповістив батьків, що записався до лав добровольчого батальйону. На присязі, яку транслювали в телеефірі, вони востаннє бачили Олександра живим.
— Він казав, що захищатиме свій народ, аби ми не перетворилися на рабів. Що з ворогом не можна йти на жодні поступки, — ділиться мати полеглого героя.
Під час розвідувального виїзду 23 серпня 2014 року в місті Іловайськ група, в якій був Олександр, потрапила в засідку. На жаль, доброволець віддав життя за Україну, яку любив понад усе.
— У найважчий час Саша був одним із тих, хто кинув виклик окупантам — і за це йому честь і низький уклін. Шкода, ми не поїдемо до Європи, не подивимось нових матчів на стадіонах, — мовить про друга побратим Сергій. — Він був авантюристом. Веселим, хоробрим, чуйним. Тільки попереду, завжди першим.
…Стартовий свисток — і трибуни ревуть від споглядання точних розрізних пасів улюбленої команди. Шум загального захоплення розсікає повітря у сталевій чаші переповненого стадіону. Та з безладного ґвалту наполегливо вимальовується чітке «Героям Слава»! З-за банерів фан-сектора наче помітні знайомі обличчя… І знов: «Героям Слава»! Не віриться, що на цьому крилі знову всі разом… «Героям Слава»! Авжеж, разом. Вічна Слава!
