Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
За результатами етапів Кубка світу зі скелетону з жовтня минулого року по 17 січня нинішнього, сформувалась група з 25 спортсменів світу, що змагатимуться за медалі ХХІV Олімпійських ігор. Ліцензію на змагання в Пекіні виборов і єдиний представник цього виду спорту в Національній команді України армієць Владислав Гераскевич.
Попередником скелетона вважають спуск із гір на санях — безполозових дерев’яних дошках, які були поширені серед канадських індіанців. У літературі його появу відносять до XVI століття. Відомості про спортивні змагання саночників датуються серединою XIX століття, коли британські туристи в Альпах почали спускатися на санях засніженими гірськими схилами.
У 1892 році англієць, на прізвище Чилд, представив сани, виготовлені з металу. Є припущення, що назву цим саням — скелетон — дали через те, що вони були схожі на скелет.
Вперше спуск на скелетоні був продемонстрований у 1905 році на змаганнях із бобслею в Мюрццушлазі. Роком пізніше там же пройшов перший чемпіонат Австрії зі скелетону.
У 1923 році на конгресі, проведеному в Парижі, делегати, що представляли саночників Великої Британії, Канади, США, Франції та Швейцарії, створили Міжнародну федерацію, яка протягом досить тривалого періоду керувала розвитком як бобслею, так і санного спорту.
Змагання зі скелетону вперше були представлені на ІІ зимових Олімпійських іграх, що проходили у Санкт-Моріці у 1928 році. Вдруге олімпійські нагороди у змаганнях зі скелетону спортсмени виборювали 20 років потому — у 1948 році. У заїздах брали участь тринадцять атлетів із п’яти країн. А потім, аж до 2002 року, скелетон не був представлений на Олімпійських іграх.
Рекорд швидкості в скелетоні — 146,4 км/год.
Перед тим як зайнятись скелетоном, Владислав Гераскевич перепробував чимало видів спорту. Захоплювався у тренажерній залі «залізяками», займався боксом, був стронгменом, випробовував себе у дзюдо, самбо, вільній боротьбі й навіть у змішаних єдиноборствах. А одного разу батькові юнака запропонували, щоб Влад спробував себе в новому для України виді спорту.
З 2014 року скелетон став для Владислава спортом № 1, а батько Михайло Дем’янович — тренером № 1. Уже в лютому 2016 року він узяв участь у юнацьких Олімпійських іграх, що проходили в норвезькому Ліллегаммері, де посів 8-ме місце. Згодом на юніорському чемпіонаті світу став 17-м, а через рік — 10-м. У лютому 2017-го став першим українським скелетоністом на дорослих чемпіонатах світу. І вже наступного року представив Україну на зимових Олімпійських іграх у корейському Пхенчхані, фінішувавши 12-м.
Після Олімпіади, виступаючи на чемпіонатах світу, Гераскевич двічі поспіль фінішував на 14-му місці — у 2019 та 2020 роках, а на ЧС-2021 зайняв 13-й рядок підсумкового протоколу. А на двох останніх чемпіонатах Європи (2020-го та 2021-го) взагалі фінішував 11-м, на порозі десятки найсильніших спортсменів.
На Кубку світу армієць здійснив справжній прорив у сезоні 2018-2019 років, посівши 9-те місце. Сезон 2021-2022 для Владислава розпочався не дуже вдало. Проте свій потенціал армієць зумів розкрити на третьому етапі в німецькому Альтенберзі, фінішувавши з 9-м результатом. А в останній день 2021 року в латвійському місті Сігулда Гераскевич узагалі показав свій найкращий результат у кар’єрі на етапах Кубка світу. В першому заїзді він був лише 13-м. Але зумів зібратися і в другому фінішував другим, а в підсумку посів 6-те місце.
Статистика змагань зі скелетону останнього сезону та виступи титулованих спортсменів світу засвідчують, що головними претендентами на медалі майбутньої Олімпіади передусім є брати-латвійці Мартінс і Томас Дукурси, німці Аксель Юнг та Крістофер Гротхер і представники команди ОКР — Олександр Третьяков, Микита Трегубов та Владислав Семенов. Саме ці спортсмени ділили перемоги й на етапах Кубка світу в нинішньому олімпійському сезоні 2021-2022.
Та все ж шосте місце Гераскевича на етапі в Сігулді, а тим паче друге у заїзді дають надію, що в армійця все ж є шанс. Владислав переконаний, що чудес на змаганнях не буває, а запорукою перемог може стати лише копітка робота на тренуваннях.
Два дні тому Владислав Гераскевич написав на своїй сторінці у Facebook:
«МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!
Ми вибороли ОЛІМПІЙСЬКУ ЛІЦЕНЗІЮ та їдемо на зимові Олімпійські ігри в Китай. Неймовірна та історична подія не тільки для нашої команди, а й для усього українського спорту.
Просто уявіть, ще у 2014 році в нашій країні (а це усього 7 років тому) не існувало виду спорту „СКЕЛЕТОН“… А тепер Україна вдруге буде представлена на Олімпійських іграх у льодовій версії ФОРМУЛИ-1.
Не маючи жодних умов для тренувань на Батьківщині, маючи величезну кількість перепон і труднощів, ми сміливо рухаємось вперед та разом з Вами пишемо історію…
Дякую за підтримку!».
Втім, навіть без олімпійської медалі Владислав Гераскевич разом з батьком-тренером увійдуть в історію українського спорту. Саме вони започаткували в нашій країні скелетон — вид спорту мужніх та сміливих.
На Олімпійські ігри до Пекіну поїде ще одна підопічна Михайла Гераскевича і теж представниця Збройних Сил. Але про це в наступних публікаціях.
@armyinformcomua
Внаслідок артилерійського обстрілу окупантів було пошкоджено ділянку аміакопроводу «Одеса—Тольятті» на лінії бойового зіткнення. Станом на полудень 10 жовтня погіршення якості повітря не зафіксовано.
Президент України Володимир Зеленський поінформував президентку Європейського центрального банку Крістін Лагард щодо чергового російського удару по енергетиці, та обговорив перспективи використання заморожених активів рф.
Російські добровольці з легіону «Свобода Росії» у співпраці зі спецпризначенцями Головного управління розвідки Міністерства оборони України вперше отримали на озброєння надводні безекіпажні катери, що в українській розвідці називають «новою фазою антипутінського спротиву».
Найгарячішою точкою залишається Покровський напрямок. Російські окупанти здійснили 43 спроби потіснити українських воїнів із займаних позицій. З них 35 атак уже відбито. Кількість ворожих БПЛА — величезна.
Під час нічної атаки по Україні запустили 497 ракет і дронів, із яких силам протиповітряної оборони вдалося збити або подавити 420 повітряних цілей. Атаковано, передусім, об’єкти критичної інфраструктури.
У смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ у районі Покровської агломерації розпочалася стабілізація оперативної обстановки. Водночас із початку жовтня десантники вже знищили майже 300 окупантів та понад 1100 ворожих БПЛА.
Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…