Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
1 січня в Україні введено в дію Закон «Про основи національного спротиву». Він передбачає три складові: війська територіальної оборони, підготовка громадян до національного спротиву та рух опору. Сьогодні зупинимось на третій складовій. АрміяInform вже писала про те, як вона буде організована в Україні. Але ми ще не публікували матеріалів про іноземний досвід руху опору, і саме в країнах-членах Альянсу. Тож у цьому матеріалі спробуємо заповнити цю прогалину на прикладі однієї з країн, що є нашим партнером та найближчим сусідом, — Польщі.
Поляки організовували такий рух під час Другої світової. І частково той досвід використовують нині в підготовці підрозділів польської тероборони.
Окрім спецпризначенців, за польський рух опору відповідатиме підрозділ тероборони «Гриф»
Для початку потрібно нагадати, що серед завдань руху опору є створення осередків опору та «перешкоджання діям військ агресора». Рух може долучатися до спеціальних операцій, зокрема розвідувальних чи інформаційно-психологічних.
Під час Другої світової польський опір передбачав антифашистську бойову діяльність партизанів на території своєї країни, диверсії проти німецьких військовиків, саботаж, розповсюдження антинімецької інформації та пропаганди, переховування від представників окупаційної влади діячів руху, вояків союзницьких держав.
А про те, як організований рух опору в сьогоднішній Польщі, нашому кореспонденту розповів експерт з питань польської тероборони — головний редактор Польсько-українського порталу polukr.net Даріуш Матерняк.
Він підкреслив, що Війська територіальної оборони звертаються до досвіду польських учасників руху опору часів Другої світової:
— Це можна побачити, коли йдеться про загальноприйняті традиції, підтримку колишніх учасників руху опору чи їхні зустрічі з молодими воїнами, а також у символіці — офіційною емблемою військ територіальної оборони є «Якір», тобто відомий знак «Polska Walczaca» («Польща бореться»).
Найбільшою акцією польського підпілля була операція «Буря»
Даріуш Матерняк пояснив, що у їхній країні немає окремої інституції, яка опікувалась би тільки рухом опору.
— Дії на випадок війни та окупації частини нашої території розглядаються в контексті виконання завдань військами територіальної оборони. Це будуть нерегулярні дії, які здійснюватимуть Війська спеціальних операцій та окремі підрозділи територіальної оборони. Наразі у складі військ територіальної оборони триває процес створення підрозділу «Гриф» — він відповідатиме саме за це. Критерії відбору до підрозділу є набагато жорсткішими, ніж до інших. Нещодавно завершився перший етап призову серед воїнів територіальної оборони до цього формування, — зазначив експерт.
читайте також:
Говорячи про досвід польського руху опору часів Другої світової, Даріуш Матерняк зазначив, що найважливіші акції здійснювало KEDYW (Керівництво диверсії. — Ред.)
— Це були постійні акції боротьби з Німеччиною, які передбачали ліквідацію найважливіших людей із німецького керівництва, підрив потягів, розвідку. Другим важливим елементом були Ціхоціємні — десантники Армії Крайової, переведені до Польщі з Великої Британії, що часто брали на себе командування підрозділами Армії Крайової і воювали проти німців, а потім і проти СРСР. Найбільшою акцією польського підпілля була операція «Буря», а в її рамках — Варшавське повстання, яке мало за мету визволення польських територій, — додав Даріуш Матерняк.
