Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
Директор Інституту соціології Національної академії наук Євген Головаха пояснив, як війна на Сході та окупація Криму змінили свідомість українці та допомогли побороти вольову амбівалентність (невизначеність у політичній чи соціальній позиції. — Авт.).
— Нині до інтеграції із заходом тяжіє 55-60% населення, а на схід орієнтовані 20-25%, але не більше. Якби не було військових дій, українці ще не одне покоління перебували б у стані вольової амбівалентності. Вважаймо, що ми її подолали або майже подолали, — зазначив соціолог.
За словами Євгена Головахи, складніше ситуація з раціональною амбівалентністю, бо тут — все ще плутанина. Він нагадує, що в 1990 роках під час опитування «Ви за капіталізм чи за соціалізм?» пропонувалося чотири варіанти відповіді: за перше, за друге, проти капіталістів та соціалістів, а також — і за тих, і за тих.
— Цей варіант зібрав найбільше прихильників… Аби не було війни, аби мені жилося добре, — говорить Головаха. — Це і є приклад того, як людина утримує в голові дві взаємовиключні ідеї.
Головний соціолог НАНУ пояснив, що в інтересах українців — аби долання раціональної амбівалентності зайняло десятиліття, а не століття, адже будь-який соціум, котрий живе у стані амбівалентності, приречений на неуспіх.
— Що ми й маємо вже багато років, — підкреслює Головаха. — Як маргінальне явище амбівалентність буде присутня завжди, головне, щоб вона не займала позицій, що домінують.
читайте також:
Директор Інституту соціології також зазначив, що потрібно викорінювати приводи для конфліктів між українцями: «Будемо сваритися — потопимо човен».
— А ще ж є й вікове несприйняття, коли молодь кричить: «Викинемо старих за борт», а старі відповідають: «Це наш човен, ми його збудували, а ви, шмаркачі, чого досягли»? Але все це можна подолати, це тимчасове, скороминуче… Розумні суспільства зводять нанівець приводи для конфліктів на регіональному, фінансовому ґрунті, на ґрунті різниці між поколіннями, — підсумував Головаха.
