«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
У ніч з 21 на 22 серпня 2016 року позицію, на якій перебував Лупейко, накрив ворожий міномет. Михайло лишився одразу двох ніг…
Історія добровольця «Правого сектору», а згодом стрільця-контрактника спочатку 93-ї, а потім 54-ї механізованої бригади Збройних Сил України, Михайла Лупейка із позивним «Ангел» завдяки вітчизняним мас-медіа відома багатьом. Чоловік пройшов найгарячіші точки війни — Піски, Донецький аеропорт, шахту «Бутівка», Верхньоторецьке, Світлодарську дугу.
Після короткої співбесіди у «Правому секторі» у серпні 2014 року Лупейка, в якого за плечима була строкова служба в десанті, відправили до «Десни» на допідготовку. Звідти одразу в пекло — Піски, копер «Небо», де доброволець з легкого слова побратима й став «Ангелом». Саме на «Небі» Михайло пройшов хрещення вогнем, спостерігаючи ворога на відстані «рукою подати».
10 жовтня 2014 року — в день свого 35-річчя ‒ «Ангел» потрапив у Донецький аеропорт і став ще й «кіборгом». Третього дня його поранили. Кілька днів провів у Дніпропетровському госпіталі. А в листопаді невгамовний і настирливий Лупейко вже знову був на «Небі», просто втікши від лікарів.
У складі «Правого сектору» Михайлу довелося повоювати й у Верхньоторецькому. Там майже щодня були розвідувальні рейди. Від обстрілів «Градів», мінометів, гранатометів та важкої артилерії «Ангел» вберігся. А першого травня 2015 року машину, в якій він їхав, знесло з траси вибуховою хвилею. Із травмою шиї — знову до госпіталю, де й з’ясувалось, що перебиті шийні хребці.
На фронт із Київського госпіталю Лупейко повернувся з титановими дисками. «Тепер я вже точно кіборг», ‒ жартував «Ангел», підписуючи контракт із ЗСУ. Воював спочатку в одній із найгарячіших точок — шахта «Бутівка». А через кілька місяців потрапив ще в одне пекло 2016 року — на Світлодарську дугу. Саме там у ніч з 21 на 22 серпня позицію, на якій перебував Лупейко, накрив ворожий міномет. Михайло лишився одразу двох ніг…
Далі були госпіталі у Бахмуті, Харкові й з кінця жовтня 16-го — у Києві. Лікарі, медсестри і волонтери робили все можливе, аби облегшити післяампутаційний період ветерана. Тривала реабілітація завершилась протезуванням.
— Ми розуміли, що навіть найсучасніші протези для непосидючого і повного жаги до активного життя Михайла — то замало, ‒ зазначив у розмові з кореспондентом АрміяInform голова громадської організації «Українська асоціація інвалідів АТО» Сергій Тріскач. — Тому ухвалили рішення розпочати збір коштів на придбання для ветерана автомобіля.
Перші кілька тисяч гривень було зібрано 1 грудня минулого року під час презентації в Центральному будинку офіцерів альбому «Піхота» відомого автора, виконавця й волонтера В’ячеслава Купрієнка. І ось минуло півтора місяця, і на рахунку — 209 тисяч з 310 необхідних.
— Ми внесли завдаток, продавець пішов нам назустріч і, не чекаючи на остаточну суму, погодився передати авто для Михайла, ‒ говорить Сергій Тріскач. — Нині працюємо над тим, щоб переобладнати керування автомобілем на ручне. І, звісно, шукаємо можливості для збору коштів.
За словами Сергія Миколайовича, долучитися до благодійної справи погодився й заслужений артист України Михайло Грицкан. 25 січня в Міжнародному центрі культури та мистецтв («Жовтневий палац») відбудеться його концерт пам’яті Володимира Висоцького в супроводі Національного академічного оркестру народних інструментів (НАОНІ).
10 % від кожного придбаного квитка буде відраховано на допомогу ветерану російсько-української війни Михайлу Лупейку.
Якщо читачі та друзі АрміяInform бажають долучитися до благодійної справи і теж допомогти «Ангелу», повідомляємо рахунок, на який можна перерахувати кошти: 4149 6293 5404 4414 (Лупейко Михайло).
Дякуємо всім небайдужим!
