Значна кількість бійців, які обрали для повернення батальйон безпілотних систем 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен» — наочне свідчення саме такого ставлення. Про…
На Житомирщині з військовими почестями поховали останки солдата, загиблого 80 років тому. У заходах взяли участь військовослужбовці Бердичівського гарнізону, представники органів місцевого самоврядування, нащадки та односельці загиблого.
В останню путь солдата Другої світової війни провели у селищі міського типу Гришківці, що є передмістям Бердичева на Житомирщині. Сам він мешкав у селі Дмитрівка, але у повоєнні роки воно стало частиною Гришківців. Про те, як житомирські пошуковці знайшли останки солдата, АрміяІnform розповідала наприкінці минулої осені. 27-річний селянин Антон Зборовський був мобілізований на другий день війни, 23 червня, а вже за два тижні від нього перестали надходити листи. Це й не дивно, адже Бердичів було окуповано на 17-й день війни. Але на той час дмитрівчанин ще був живий. У складі свого полку солдат стримував наступ Вермахту на столицю України. Він загинув у своїй рідній Житомирській області — трохи більше ніж за 100 кілометрів від батьківського обійстя. Свій останній бій Антон Зборовський прийняв, скоріше за все, у спекотному серпні сорок першого року біля села Піски Коростенського району. Сім’я, звісно, не отримала похоронки, адже воїн вважався зниклим безвісти. Відтак, вдова бійця Марія Купріянівна, яка залишилася з трьома малими синами на руках, не отримала грошовий атестат чоловіка, як це було заведено у випадках офіційної загибелі військовослужбовця. Тож підіймала та ставила на ноги дітей жінка сама, без допомоги з боку держави.
Ховаючи загиблого героя давно минулої війни, воїни артилерійської бригади імені Романа Дашкевича, які прибули для поховання та віддання військових почестей, спочатку піднесли труну з його прахом до могили Марії Купріянівни, потім — до батьків Антона Павловича, після чого він навіки спочив поряд зі своїми рідними.
читайте також:
— Історія цього солдата завершена. Дякуємо усім причетним. На душі стало легше, — зізнається Вадим Баранівський, представник житомирської громадської організації «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук», яка й знайшла під час пошукової експедиції останки загиблого солдата.
