У 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка чекають на готових повернутися після СЗЧ і гарантують справедливе людяне відношення. Про це розповів…
Білосніжні однострої та розкішні сукні, блиск військових нагород, шампанське та феєрична музика камерного оркестру створили надзвичайну, особливу обстановку, ніби перенісши учасників балу в далеке минуле.
Так відбувався третій офіцерський бал морських піхотинців ЗС України в місті військово-морської слави Одесі. Традиція святкувати закінчення року в такий спосіб з’явилася в українських морських піхотинців декілька років тому. Тоді комбат 503-го окремого батальйону морської піхоти Вадим Сухаревський у прифронтовому Маріуполі ініціював проведення офіцерського балу у своєму підрозділі. Це було зроблено задля того, щоб морпіхи легше і швидше адаптувалися до мирного життя після повернення з важкої ротації. Адже тоді ситуація на Маріупольському напрямку була досить складною. Ідею командира підтримали всі без винятку. Тепер бал є традицією в морпіхів.
Цьогоріч у ньому взяли участь 13 пар різного віку, але об’єднані одним бажанням — створити справжнє новорічне свято для себе і своїх родин, продемонструвати єдність та взаємоповагу до військових традицій.
Бал розпочався з полонезу — старовинного польського бального танцю, яким відкривались урочисті танцювальні вечори, далі він плавно перейшов у віденський вальс, а насамкінець учасники здивували гостей виконанням номерів зі спортивних бальних танців.
Невипадково, що цей захід відвідав командувач Військово-Морських Сил ЗС України контр-адмірал Олексій Неїжпапа. Командувач відзначив, що морські піхотинці завжди демонструють свою злагодженість та майстерність не тільки в бойових умовах та навчанні, але й у заходах, які наочно показують їхню вишуканість, культурний кругозір та інтелект.
Щоб продемонструвати своє вміння у виконанні танців, морпіхам довелося місяць тренуватися під керівництвом професійного хореографа. Щодня офіцери та їхні супутниці після служби збиралися в танцювальній залі, щоб розучувати кожен танець. Нерідко тренувались годинами, але це дійсно того вартувало. Коли прекрасні жінки та їхні мужні супутники з’явилися на паркеті, шквал аплодисментів став найкращою оцінкою їхньої майстерності та артистизму. Таке залишається в пам’яті назавжди.
Фото автора
